Шкраб’юк Петро Васильович

старший науковий співробітник, доктор історичних наук

Народився 2 серпня 1943 року в с. Пужники Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл.

1969 року закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка.

В Інституті від  1987 року: молодший науковий, науковий, старший науковий співробітник відділу нової історії, відтак –  в.о. завідувача відділу української літератури (2015–2018),  старший науковий співробітник відділу української літератури (від 2018 і дотепер).

1994 року захистив кандидатську дисертацію «Михайло Павлик і Радикальна партія»

2007 року захистив докторську дисертацію на тему: «Монаший Чин Отців Василіян у суспільно-культурному житті України». 

Понад 30 років співпрацював з кафедрою зарубіжної преси та інформації Львівського національного університету ім. І. Франка (спецкурс “Українці в світовій культурі”)

Член редколегії наукових збірників “Парадигма” (Львів), “Шашкевичіана” (Львів), “Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність” (Львів), “Добрий пастир. Богослов’я” (Івано-Франківськ).

Член Спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України.

Наукові зацікавлення: історія національного руху в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., боротьба за відновлення укр. державності, проблеми духовності та культури, історія ЧСВВ, визначні суспільно-політичні діячі.

         

Нагороди

2003 – Премія Воляників-Швабінських (Нью-Йорк)

2007 – Премія імені В’ячеслава Чорновола (Львів)

2013 – Премія імені Ірини Вільде (Львів)

2013, 2018– медаль НСПУ “Почесна відзнака”

2016 – Медаль Святого Великомученика Юрія Побідоносця

2017 – Премія імені Ярослава Дорошенка (Івано-Франківськ)

2017 – Премія імені Ірини Калинець (Київ-Львів)

2018 – Подяка Львівської обласної держадміністрації

Основні наукові праці  

Монографії

·       Виноградник Господній: історія життя о. д-ра Йосифа Кладочного. Львів: “Місіонер”, 1995. 280 с.

·       Монаший Чин Отців Василіян у національному житті України. Львів, 2005. 439 с.

·       Сто кроків до Храму: невідоме про відоме. Львів, 2008. 436 с.; 2 вид. 2014.

·       Голоси нічні і денні: на хвилях Радіо “Незалежність”. Львів, 2009. 224 с.

·       Ми, українські радикали… (Михайло Павлик і Радикальна партія). Львів, 2012. 192 с.

·       В мінливім дзеркалі кохання: енциклопедія любові. Львів, 2012. 382 с.

·       Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші. Львів, 2012. 152 с.

·       Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах. – Львів, 2013. 412 с.

·       Історії, прожиті тричі: події, документи, спогади. Львів, 2015. 444 с.

·       Над Простором і Часом: трилогія незвичайного. Львів: Апріорі, 2017. 336 с.

·       Пробудились серед ночі, або Преображення людське. Львів: “Місіонер”, 2018. 248 с.

·       Попід Золоті Ворота: шість елегій про родину Калинців. Видання друге, виправлене, доповнене. – Львів: СПОЛОМ, 2018. 528 с.

·       Буття у двох світах. Львів: Растр-7, 2021. 352 с.

·       Крехів: дороги земні і небесні. Видання друге, виправлене та доповнене. Львів: “Місіонер”, 2023. 464 с.

·       Друга коронація.Львів: Растр-7. 2024. 232 с.

·       Поезія в однострої (Есеї і вірші 2014-2024 років). Жовква: Місіонер, 2024. 224 с.

Розділи у колективних монографіях

·       Іван Франко, Еліза Ожешко, а також дещо про змішані шлюби // Письменство Галичини в міжкультурній взаємодії / За редакцією Тимофія Гавриліва. Львів: ВНТЛ-Класика, 2015. С. 44–71.

·       Церковно-релігійне життя (у співавторстві з Н. Колб) // Історія Львова: в 3-х т. Т. 2. Львів: Центр Європи, 2007. С. 289–300.

·       Релігійно-духовне життя в Галичині у спогадах західноукраїнських письменників другої половини ХІХ – ХХ століть. Стратегії мемуарної та мандрівної літератур західноукраїнських письменників другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст.: колект. монограф. / упорядк. та наук ред. Т. Пастух; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2020. С. 46–175.

·       Втеча від соцреалізму і модернізм: українське шістдесятництво та його культурно-політичні трансформації у 60-80 рр. ХХ ст. Модернізм в українській літературі ХХ - початку ХХІ ст.: пам’ять, коди, практики: колект. монограф. / упорядк. та наук ред. Т. Пастух; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2023. С. 428–554.

·       І стане вільна незалежна Україна: погляди Михайла Павлика на проблему української державности. Творець культурного українства: Михайло Павлик (до 170-річчя від дня народження). Колективна монографія. [Інститут Івана Франка]. Серія літературознавчі студії. Випуск 27. Львів; Івано-Франківськ 2023. С. 52–60.

·       Письменна і навіть, як на наше жіноцтво, досить світла: Анна Павлик у “Першому вінку”.В імені нашої національної єдности: авторські голоси альманаху “Перший вінок”: колективна монографія. За редакцією Алли Швець. Інститут Івана Франка. Львів 2024, с. 198–209.

Статті

·       Ідеали, або Десять заповідей Шевченка // Парадигма: зб. наук. праць. – Львів, 2014. – Вип. 8. – С. 74–79.

·       Жінка в умовах тоталітаризму // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / гол. ред-кол. Микола Литвин, упоряд. і наук.ред. Ігор Соляр, відп. секретар Марина Чебан; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2015. – Вип. 27: Ювілейний збірник на пошану Юрія Сливки. – С. 299–309.

·       Cлово про дві українські еліти (на тлі Особистостей Митрополита Андрея та Івана Франка) // Мойсей українського духа: науково-мистецьке видання / Автор-упорядник О. Д. Михайлюк. – Львів: ПП “Видавничий дім “Артклас”, 2015. – С. 292–297.

·       Дороги, які нас обирають: з Книги мандрів і діянь Романа Фабрики [Передм.] // Дороги, які нас обирають: Книга на пошану Романа Фабрики – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2015. – С. 4–15.

·       На тлі столикого сонця [Передм.] // Лесів В.П. НАЖИТОК. Колінці: народознавчі обшири у слові та світлинах. – Івано-Франківськ: СІМИК, 2015. – С. 3–10.

·       Тарас Шевченко: від Галичини – до США й Великобританії… Епізоди шани і любові //Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Тарас Шевченко і Соборна Україна. – Львів, 2012. Вип. 25. – С. 475–482.

·       Із книги життя Юрія Сливки [Передм.] // Сливка Ю. Ю. Політична історія України ХІХ – поч. ХХІ ст. – Львів, 2015. – С. 625–634.

·       Чотирнадцять голосів правди, або Зустрічі на пограниччі. Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. –Львів, 2016. Вип. 9. – С. 291–298. (Рец. на кн.: Потенціал слова. Міжнародні відносини і комунікація: стан і перспективи: кол. монографія. Варшава – Львів: ПАЇС, 2016. – 504 с.)

·       Катря Гриневичева в процесі реасиміляції української еліти: причини і наслідки: Сестри по обидва береги Збруча: історичний досвід жіноцтва Галичини та Наддніпрянщини. Матеріали Другої міжнар. наук.-практ. конф., присв. 140-ій річниці з дня народж. Катрі Гриневичевої, м. Львів, 19–20 трав. 2016 р. – Львів: СПОЛОМ, 2016. – С. 35–40.

·       Призабута муза Горишівського-Петренка // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / [відп. ред. М. Литвин, упор. Ф. Стеблій]; НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2016. – Вип. 28: Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. – С. 488–495

·       Козацькі алюзії в творчості поетів УПА // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Витоки та становлення козацького руху на етнічних землях України” (до 525-річчя козацького руху в Україні та 425-річчя Українського реєстрового козацтва. Львів, 29 червня 2017 р. – Львів, 2017. – С. 109–112.

·       Михайло Павлик та його незвичайний друг, або Скарби Франтішека Ржегоржа // “Дала нам Чехія чоловіка з золотим серцем”: Франтішек Ржегорж у парадигмі українсько-чеських взаємин. Збірник наукових праць. – Львів, 2017. – С. 29–42.

·       На шляху до “тюрми народів” // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / [гол. редкол. Іван Патер, упорядк. Любомир Хахула]; НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2017. – Вип. 29: Primum agere. Ювілейний збірник на пошану Миколи Литвина. – С. 455–471

·       Той, хто плекав калину // Іван Гнатюк: життя і творчість: документи, світлини, ілюстрації, твори, спогади, літературознавчі матеріали, листи / Упорядк. Г. М. Капініс. – Львів: Сполом, 2018. – С. 166–168.

·       Моєї долі полотно… // Дещо про… (Львівська обласна організація Національної спілки письменників України). Збірник. Упорядник Леся Бернакевич. – Львів: Тріада плюс, 2018. – С. 836–851.

·       До 80-річчя професора Оксани Омелянівни Франко. Ювілейне слово. Народознавчі зошити. 2019. 2 (146). Березень–квітень. С. 510–520.

·       У житті й боротьбі – разом: чотири сильветки про незвичайних жінок України. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. / гол. ред. І. Соляр; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2020. Вип. 33. С. 448–464.

·       Про «синдром сплячої красуні» у парадигмі нації та соборності. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / гол.ред. Ігор Соляр; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2021. Вип. 34. С. 413–417.

·       Сліди у вічності: З нагоди ювілею Андрія Содомори. Українська літературнагазета. 2022. 25 листопада.

·       Шкраб’юк П.Муза в стінах Наукового товариства імені Шевченка. 150 років на службі української науки та культури. Гуманітарні науки / Відп. ред. С. Гелей. Львів: НТШ, 2023. С. 380–408.


Пов'язані публікації

Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах
Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші
Ми, українські радикали…
Оголошення:
Новини:

Відбувся публічний захист дисертації Хоми Івана Ярославовича «Національно-державницька діяльність Євгена Коновальця», представлену на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук

26 червня 2025 року на засіданні разової спеціалізованої вченої ради ДФ 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України, м. Львів відбувся публічний захист дисертації Хоми Івана Ярославовича «Національно-державницька діяльність Євгена Коновальця», представлену на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.

Вічная пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України висловлює глибокі співчуття Книшу Ярославу Богдановичу у зв'язку зі смертю матері. 
Видання:

Артимишин П., Меренюк Х. Україна та українці в пострадянських білоруських підручниках та посібниках з історії