Гнатишак Ю. Болехівські бувальщини. Діалектні тексти

Гнатишак Ю. Болехівські бувальщини. Діалектні тексти / відп. ред. Т. Ястремська; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2021. 624 с. (Серія «Діалектологічна скриня»)

«Болехівські бувальщини» – збірник діалектних текстів, які записав Юрій Гнатишак від уродженців та мешканців міста Болехів Івано‑Франківської области. Тексти не тільки репрезентують традиційну матеріальну й духовну культури українців (календарні, родинні обряди, звичаї, замовляння пророчі сни), а й відтворюють сторінки історії (спогади про розстріл євреїв, про УПА, німецьку, радянську окупації в 40-х рр. ХХ ст. і про російську окупацію Криму 2014 р., а також сучасні політичні перипетії). Тексти переносять читача у звичайні родинні будні, демонструючи побутові фрагменти і робочі моменти із життя кушнірів, пекарів, м’ясників, робітників та ін. Сторінки із життя болехівців ілюструють світлини (із родинного архіву Юрія Гнатишака або його авторства).

Видання зацікавить передусім філологів, які досліджують проблеми функціювання української мови та її говорів у синхронії та діахронії, а також етнографів, істориків.

Завантажити оригінал

Дивіться також:

За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: історія, імена, ідеї

Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.

Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.