Артимишин П., Меренюк Х. Українське середньовіччя на сторінках білоруських навчальних видань з історії

Артимишин П., Меренюк Х. Українське середньовіччя на сторінках білоруських навчальних видань з історії: аналітична записка. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2023. 29 с.   

Досліджено відображення історії українських теренів у складі Русі та Великого князівства Литовського у пострадянських білоруських підручниках та посібниках з історії. Констатовано, що дослідження українського середньовіччя в білоруських підручниках не лише віддзеркалює нинішній стан розуміння Русі, а згодом – й Великого князівства Литовського (і українських теренів як його складових) у пострадянській Республіці Білорусь, але й вказує на комплекс історіографічних концептів, які пройшли довге сито відбору, і були схвалені на державному рівні, аби потрапити до переліку офіційних дидактичних матеріалів з історії. Відзначено, що упродовж пострадянського періоду білоруська історична наука (і дидактика історії) пройшла шлях від спроб побудувати так звану «національну концепцію історії та історичної освіти» до радянських наративів та створення курсів «Ідеологія білоруської держави». Зазначено, що в контексті тлумачення розвитку Русі на зорі незалежності білоруські дослідники у шкільних підручниках скептично оцінювали існування єдиної «давньоруської народності» як певної протоспільноти та міцного державного механізму Київської держави. З початком президентства 1994 р. формування «колиски трьох братніх народів» стало «актуальною тенденцією» для викладання в школах та закладах вищої освіти, а пізніше відбувся певний синтез попередніх поколінь навчальної літератури. Наголошено, що якщо ще на початку 1990-х Велике князівство Литовське у Білорусі трактували як білорусько-литовську державу, то уже після приходу до влади О. Лукашенка в історичному дидактичному дискурсі її почали оцінювати ледь не виключно як країну «литовських феодалів». Щоправда, в сучасних підручниках (після 2000-х рр.) це політично-державне об’єднання розглядається як важлива складова білоруської історії, а українці, білоруси, литовці та поляки вважаються рівносильними учасниками формування ВКЛ, які визначали його національний і конфесійний розвиток і мають право вважали державу історично «своєю».

Завантажити оригінал




Дивіться також:

Модернізм в українській літературі ХХ – початку ХХІ століття: пам’ять, коди, практики: монографія
Українська еліта у другій половині ХІХ – на початку ХХІ століття: особливості формування, трансформація уявлень, інтелектуальний потенціал. Західні землі. Вибрані проблеми
Оголошення:
Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Реалізовано проєкт відеороликів спільно з ініціативами «#ШоТам» та «Локальна історія»

Упродовж лютого-квітня 2024 р. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України долучився до реалізації проєкту мультимедійних ініціатив «#ШоТам» та «Локальна історія» зі створення 8 відеороликів рубрики «Нація підприємців: як українці бізнес будували».