Нова подорож до Європи

Нова подорож до Європи / Упорядники Оксана Гаврилів, Тимофій Гаврилів. Львів: "ВНТЛ-Класика", 2012. - 300 с.

В основу видання лягли тексти лекцій виголошених у 2010-2012 роках у галереї львівського культурно-мистецького центру "Дзига". Зібрані під спільною обкладинкою есеї відзеркалюють погляди і квінтесенцію багаторічної праці різних людей і тематично присвячені розмаїтим граням нашої спільної, європейської історії та культури.

Реформи Габсбурґів щодо греко-католицької церкви в Галичині наприкінці XVIII – на початку XIX століття; український музикант Євсевій Мандичевський у культурно-мистецькому житті Відня; руські бали в австрійському Львові ; місто музикантів і філософів; нове мистецтво галицької столиці кінця ХІХ – початку ХХ ст.; архітектура засніжених схилів і галицьких залізниць; паркові й архітектурні ансамблі України й Австрії; львівська ліберальна альтернатива; математика без кордонів; Іван Франко й українське питання; Пауль Целан та Інґеборґ Бахман: листування закоханих та багато іншого.

Серед авторів співробітники Інституту - Микола Ільницький, Остап Середа, Тимофій Гаврилів.

Вступне есе Миколи Рябчука. Дизайн: Олена Рубановська.

Видання є підсумком другого етапу міждисциплінарного проекту "Австрійські вечора".

Детальніше на Zaxid.net

Дивіться також:

Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра

18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.