Княжа доба: історія і культура. Вип. 5

Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2011. – Вип. 5. – 272 с.

Збірник присвячено маловідомим і малодослідженим проблемам княжої доби української історії, більшість матеріалів стосується поодиноких аспектів історичних і культурних процесів, насамперед на західноукраїнських землях у ХІІІ-ХІV ст., найперше відносин з Центральною та Східною Європою, Візантією і слов'янськими країнами Балканського півострова.

Редакційна колегія:

- Александрович В., доктор історичних наук (відповідальний редактор).
- Войтович Л., професор, доктор історичних наук (заст. відповідального редактора).
- Литвин М., професор, доктор історичних наук.
- Любащенко В., доктор філософських наук.
- Ситник О., доктор історичних наук.
- Домбровський Д., доктор габілітований.
- Майоров О., професор, доктор історичних наук.
- Фонт М., професор, доктор габілітований.

На 5 сторінці "Покров Богородиці" кінця ХІІІ ст. Київ, Національний художній музей України (до статті В. А лександровича).

Опубліковано за сприяння Фонду Катедр Українознавства, освітньої неприбуткової доброчинної інституції (США).

ISSN 2221-6294

Матеріали збірника можна переглянути у форматі PDF:

Зміст:

Юрій Диба. "И сани єѩ стоѩть въ плєсъковѣ и до сєго дн҃и": перший приклад "музеєфікації" чи літературна містифікація?
Ігор Скочиляс. Галич після Галича: Пониззя (русо-влахія) у XII-XIV століттях та утворення молдавського князівства.
Вікторія Любащенко. Церковні рукописи Галицько-Волинської русі XII-XIV століть: спроба узагальнення (закінчення).
Олександр Головко. Галич і Галицька земля у політиці князів придніпровської та північної русі (кінець XII – кінець 30-х років XIII століття).
Віктор Мандзяк. Ростислав Михайлович – "dux galiciae et imperator bulgarorum".
Adrian Jusupović. Wpływ halickiego otoczenia książęcego na "władzę" w pierwszej połowie XIII wieku, na przykładzie Sudysława.
Володимир Александрович. Західноукраїнські ікони "мініатюрного стилю" – невідомий аспект мистецької культури XIII століття.
Олександр Майоров. Мiж Нiкеєю та Римом: коронацiя Данила Романовича у свiтлi зовнішньої полiтики i династичних зв’язкiв Галицько-Волинських князів.
Джура Гарді. Ким був "der kunic von râzen", присутній на весіллі герцога Бели, молодшого сина угорського короля Бели IV, і Кунігунди Бранденбурзької біля міста Pottenburg у 1264 році.
Леонтій Войтович. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета
Jerzy Sperka. Zarys migracji rycerstwa śląskiego na ziemie rusi koronnej w okresie panowania Władysława Jagiełły.

Рецензії та огляди

Володимир Александрович. Ікони княжої доби на сторінках нового видання історії українського мистецтва.
Андрій Копитко. Підсумок студій над середньовічним Володимиром.
Юрій Диба. Найстарша архітектурна спадщина Перемишля у новішому освітленні польських дослідників.
Мирослав Волощук. Нове дослідження зовнішньої політики правителів Галицької та Волинської земель 1198(1199)-1264 років.

Резюме

Дивіться також:

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.

12 червня 2026 року в рамках святкування 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ім. АКАДЕМІКА ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА.

12 червня 2026 року в рамках святкування 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ім. АКАДЕМІКА ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА. Вітальне слово виголосив член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, директор Інституту Ігор СОЛЯР, а відтак нагородив співробітників дипломами та грамотами за їхні вагомі наукові досягнення, сумлінну працю та професіоналізм. Пленарне засідання конференції було присвячене осмисленню наукової спадщини визначних представників львівської академічної школи філологічної та історичної науки. Низку доповідей було присвячено видатним представникам львівської мовознавчої школи, пам’ятні ювілеї яких відзначаємо цьогоріч.