Княжа доба: історія і культура. Вип. 5

Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2011. – Вип. 5. – 272 с.

Збірник присвячено маловідомим і малодослідженим проблемам княжої доби української історії, більшість матеріалів стосується поодиноких аспектів історичних і культурних процесів, насамперед на західноукраїнських землях у ХІІІ-ХІV ст., найперше відносин з Центральною та Східною Європою, Візантією і слов'янськими країнами Балканського півострова.

Редакційна колегія:

- Александрович В., доктор історичних наук (відповідальний редактор).
- Войтович Л., професор, доктор історичних наук (заст. відповідального редактора).
- Литвин М., професор, доктор історичних наук.
- Любащенко В., доктор філософських наук.
- Ситник О., доктор історичних наук.
- Домбровський Д., доктор габілітований.
- Майоров О., професор, доктор історичних наук.
- Фонт М., професор, доктор габілітований.

На 5 сторінці "Покров Богородиці" кінця ХІІІ ст. Київ, Національний художній музей України (до статті В. А лександровича).

Опубліковано за сприяння Фонду Катедр Українознавства, освітньої неприбуткової доброчинної інституції (США).

ISSN 2221-6294

Матеріали збірника можна переглянути у форматі PDF:

Зміст:

Юрій Диба. "И сани єѩ стоѩть въ плєсъковѣ и до сєго дн҃и": перший приклад "музеєфікації" чи літературна містифікація?
Ігор Скочиляс. Галич після Галича: Пониззя (русо-влахія) у XII-XIV століттях та утворення молдавського князівства.
Вікторія Любащенко. Церковні рукописи Галицько-Волинської русі XII-XIV століть: спроба узагальнення (закінчення).
Олександр Головко. Галич і Галицька земля у політиці князів придніпровської та північної русі (кінець XII – кінець 30-х років XIII століття).
Віктор Мандзяк. Ростислав Михайлович – "dux galiciae et imperator bulgarorum".
Adrian Jusupović. Wpływ halickiego otoczenia książęcego na "władzę" w pierwszej połowie XIII wieku, na przykładzie Sudysława.
Володимир Александрович. Західноукраїнські ікони "мініатюрного стилю" – невідомий аспект мистецької культури XIII століття.
Олександр Майоров. Мiж Нiкеєю та Римом: коронацiя Данила Романовича у свiтлi зовнішньої полiтики i династичних зв’язкiв Галицько-Волинських князів.
Джура Гарді. Ким був "der kunic von râzen", присутній на весіллі герцога Бели, молодшого сина угорського короля Бели IV, і Кунігунди Бранденбурзької біля міста Pottenburg у 1264 році.
Леонтій Войтович. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета
Jerzy Sperka. Zarys migracji rycerstwa śląskiego na ziemie rusi koronnej w okresie panowania Władysława Jagiełły.

Рецензії та огляди

Володимир Александрович. Ікони княжої доби на сторінках нового видання історії українського мистецтва.
Андрій Копитко. Підсумок студій над середньовічним Володимиром.
Юрій Диба. Найстарша архітектурна спадщина Перемишля у новішому освітленні польських дослідників.
Мирослав Волощук. Нове дослідження зовнішньої політики правителів Галицької та Волинської земель 1198(1199)-1264 років.

Резюме

Дивіться також:

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Жива мова живої країни: про українські діалекти на BestsellerFest

7 серпня 2026 року у Львові, в межах всеукраїнського книжкового фестивалю BestsellerFest, відбулася подія «Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі».

У розмові взяли участь письменниці Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак та докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська. Модерувала подію літературознавиця, літературна критикиня, лекторка освітніх платформ, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук.

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 10 серпня 2026 р. (Протокол № 8), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 10 серпня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.