Княжа доба: історія і культура. Вип. 6

Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2012. – Вип. 6. – 354 с.

Збірник присвячено маловідомим й недостатньо вивченим аспектам княжої доби української історії на різних її етапах – від початків державності до періоду відживання традиції епохи уже після її завершення – за умов другої половини XIV – першої половини XV ст.

Значна частина матеріалів стосується різних сторін історичного й культурного життя Галицько-Волинського князівства та поодиноких його регіонів у їх внутрішніх взаємозв’язках та зовнішніх контактах.

Редакційна колегія:

- Александрович В., доктор історичних наук (відповідальний редактор).
- Войтович Л., професор, доктор історичних наук (заст. відповідального редактора).
- Литвин М., професор, доктор історичних наук.
- Патер І., професор, доктор історичних наук.
- Ситник О., доктор історичних наук.
- Домбровський Д., доктор габілітований.
- Майоров О., професор, доктор історичних наук.
- Фонт М., професор, доктор габілітований

На 5 сторінці: "Святі Єфрем Сирин і Василій Великий", між 1269–1288. Мініатюра "Паренесису" святого Єфрема Сирина (до статті В. Любащенко)

Опубліковано за сприяння Фонду Катедр Українознавства, освітньої неприбуткової доброчинної інституції (США).

ISSN 2221-6294

Матеріали збірника можна переглянути у форматі PDF:

Зміст:

Павло Пеняк. Чи було закарпаття складовою частиною Русі -України на початках княжої доби?
Андрей Чернов. Проблема 6360. Рудименты старовизантийской хронологии в руском летописании.
Юрій Диба. Історично-геогра фічний контекст літописного повідомлення про народження князя Володимира Святославовича: локалізація будятиного села.
Леонтій Войтович. Галицько-Волинські зв'язки з німецькими землями: попередні зауваження.
Тетяна Вілкул. Давньослов'янська книга вихід: четій текст та грецький оригінал
Адольф Cелицкий. Фрески часовни Cпасо-Преображенской церкви в Полоцке середины XII века.
Dariusz Dąbrowski. Przystąpienie Mścisława Mścisławowicza do walk o Halicz.
Oleksandr Baran. Mieszkańcy ośrodków grodowo-miejskich księstwa Halicko-Włodzimierskiego: skład społeczny i status prawny.
Іван Паславський. Хто був ініціатором русько -римського зближення у 40-х роках XIII століття: Данило Романович чи Інокентій IV?
Олександр Майоров. Лист римського папи Інокентiя ІV золотоординському хановi сартаку.
Ілля Паршин. Участь Лева Даниловича у битві при Дюрнкруті 1278 року.
Вікторія Любащенко. "Паренесис" святого Єфрема Сирина серед церковно -рукописних пам’яток княжої Волині
Володимир Александрович. Новий приклад малярства монументального ранньопалеологівського зразка в іконі Богородиці з церкви архангела Михаїла в Ісаях.
Ярослав Книш. Невідомий київський князь першої чверті XIV століття
Мирослав Волощук. Проблема васальної залежності Дмитра Детька від угорського короля Людовика І.
Віра Гупало. Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного звенигорода.
Іванна Папа. "Жидачівські грамоти" князя Федора Любартовича: проблема автентичності.

Рецензії та огляди

Володимир Александрович. "Przemyśl wczesnośredniowieczny”: "труднощі" польської історії та археології на тлі "успіхів" у "zacieraniu ukraińskich śladów".
Святослав Терський, Богдан Гринчишин. Нове зведення групи середньовічних археологічних джерел.

Анотації

Дивіться також:

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.

Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.