Княжа доба: історія і культура. Вип. 6

Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2012. – Вип. 6. – 354 с.

Збірник присвячено маловідомим й недостатньо вивченим аспектам княжої доби української історії на різних її етапах – від початків державності до періоду відживання традиції епохи уже після її завершення – за умов другої половини XIV – першої половини XV ст.

Значна частина матеріалів стосується різних сторін історичного й культурного життя Галицько-Волинського князівства та поодиноких його регіонів у їх внутрішніх взаємозв’язках та зовнішніх контактах.

Редакційна колегія:

- Александрович В., доктор історичних наук (відповідальний редактор).
- Войтович Л., професор, доктор історичних наук (заст. відповідального редактора).
- Литвин М., професор, доктор історичних наук.
- Патер І., професор, доктор історичних наук.
- Ситник О., доктор історичних наук.
- Домбровський Д., доктор габілітований.
- Майоров О., професор, доктор історичних наук.
- Фонт М., професор, доктор габілітований

На 5 сторінці: "Святі Єфрем Сирин і Василій Великий", між 1269–1288. Мініатюра "Паренесису" святого Єфрема Сирина (до статті В. Любащенко)

Опубліковано за сприяння Фонду Катедр Українознавства, освітньої неприбуткової доброчинної інституції (США).

ISSN 2221-6294

Матеріали збірника можна переглянути у форматі PDF:

Зміст:

Павло Пеняк. Чи було закарпаття складовою частиною Русі -України на початках княжої доби?
Андрей Чернов. Проблема 6360. Рудименты старовизантийской хронологии в руском летописании.
Юрій Диба. Історично-геогра фічний контекст літописного повідомлення про народження князя Володимира Святославовича: локалізація будятиного села.
Леонтій Войтович. Галицько-Волинські зв'язки з німецькими землями: попередні зауваження.
Тетяна Вілкул. Давньослов'янська книга вихід: четій текст та грецький оригінал
Адольф Cелицкий. Фрески часовни Cпасо-Преображенской церкви в Полоцке середины XII века.
Dariusz Dąbrowski. Przystąpienie Mścisława Mścisławowicza do walk o Halicz.
Oleksandr Baran. Mieszkańcy ośrodków grodowo-miejskich księstwa Halicko-Włodzimierskiego: skład społeczny i status prawny.
Іван Паславський. Хто був ініціатором русько -римського зближення у 40-х роках XIII століття: Данило Романович чи Інокентій IV?
Олександр Майоров. Лист римського папи Інокентiя ІV золотоординському хановi сартаку.
Ілля Паршин. Участь Лева Даниловича у битві при Дюрнкруті 1278 року.
Вікторія Любащенко. "Паренесис" святого Єфрема Сирина серед церковно -рукописних пам’яток княжої Волині
Володимир Александрович. Новий приклад малярства монументального ранньопалеологівського зразка в іконі Богородиці з церкви архангела Михаїла в Ісаях.
Ярослав Книш. Невідомий київський князь першої чверті XIV століття
Мирослав Волощук. Проблема васальної залежності Дмитра Детька від угорського короля Людовика І.
Віра Гупало. Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного звенигорода.
Іванна Папа. "Жидачівські грамоти" князя Федора Любартовича: проблема автентичності.

Рецензії та огляди

Володимир Александрович. "Przemyśl wczesnośredniowieczny”: "труднощі" польської історії та археології на тлі "успіхів" у "zacieraniu ukraińskich śladów".
Святослав Терський, Богдан Гринчишин. Нове зведення групи середньовічних археологічних джерел.

Анотації

Дивіться також:

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо взяти участь у міжнародній науковій конференції «Іван Крип’якевич та його доба»!

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує взяти участь у
міжнародній науковій конференції «Іван Крип’якевич та його доба», що відбудеться 1 жовтня 2021 року у Львові.

Четверте засідання «Західно-Українська Народна Республіка: революція, державність, соборність» вебдискурсу «Українське державотворення новітньої доби: контроверсійні питання»

9 червня 2021 р. на базі Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулося четверте засідання «Західно-Українська Народна Республіка: революція, державність, соборність» вебдискурсу «Українське державотворення новітньої доби: контроверсійні питання», співорганізаторами якого були Київський національний університет імені Т. Шевченка, Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника, а також установи НАН України – Інститут історії України, Інститут політичних і етнонаціональних імені І. Кураса, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського, Національна спілка краєзнавців України.