Княжа доба: історія і культура. Вип. 6

Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2012. – Вип. 6. – 354 с.

Збірник присвячено маловідомим й недостатньо вивченим аспектам княжої доби української історії на різних її етапах – від початків державності до періоду відживання традиції епохи уже після її завершення – за умов другої половини XIV – першої половини XV ст.

Значна частина матеріалів стосується різних сторін історичного й культурного життя Галицько-Волинського князівства та поодиноких його регіонів у їх внутрішніх взаємозв’язках та зовнішніх контактах.

Редакційна колегія:

- Александрович В., доктор історичних наук (відповідальний редактор).
- Войтович Л., професор, доктор історичних наук (заст. відповідального редактора).
- Литвин М., професор, доктор історичних наук.
- Патер І., професор, доктор історичних наук.
- Ситник О., доктор історичних наук.
- Домбровський Д., доктор габілітований.
- Майоров О., професор, доктор історичних наук.
- Фонт М., професор, доктор габілітований

На 5 сторінці: "Святі Єфрем Сирин і Василій Великий", між 1269–1288. Мініатюра "Паренесису" святого Єфрема Сирина (до статті В. Любащенко)

Опубліковано за сприяння Фонду Катедр Українознавства, освітньої неприбуткової доброчинної інституції (США).

ISSN 2221-6294

Матеріали збірника можна переглянути у форматі PDF:

Зміст:

Павло Пеняк. Чи було закарпаття складовою частиною Русі -України на початках княжої доби?
Андрей Чернов. Проблема 6360. Рудименты старовизантийской хронологии в руском летописании.
Юрій Диба. Історично-геогра фічний контекст літописного повідомлення про народження князя Володимира Святославовича: локалізація будятиного села.
Леонтій Войтович. Галицько-Волинські зв'язки з німецькими землями: попередні зауваження.
Тетяна Вілкул. Давньослов'янська книга вихід: четій текст та грецький оригінал
Адольф Cелицкий. Фрески часовни Cпасо-Преображенской церкви в Полоцке середины XII века.
Dariusz Dąbrowski. Przystąpienie Mścisława Mścisławowicza do walk o Halicz.
Oleksandr Baran. Mieszkańcy ośrodków grodowo-miejskich księstwa Halicko-Włodzimierskiego: skład społeczny i status prawny.
Іван Паславський. Хто був ініціатором русько -римського зближення у 40-х роках XIII століття: Данило Романович чи Інокентій IV?
Олександр Майоров. Лист римського папи Інокентiя ІV золотоординському хановi сартаку.
Ілля Паршин. Участь Лева Даниловича у битві при Дюрнкруті 1278 року.
Вікторія Любащенко. "Паренесис" святого Єфрема Сирина серед церковно -рукописних пам’яток княжої Волині
Володимир Александрович. Новий приклад малярства монументального ранньопалеологівського зразка в іконі Богородиці з церкви архангела Михаїла в Ісаях.
Ярослав Книш. Невідомий київський князь першої чверті XIV століття
Мирослав Волощук. Проблема васальної залежності Дмитра Детька від угорського короля Людовика І.
Віра Гупало. Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного звенигорода.
Іванна Папа. "Жидачівські грамоти" князя Федора Любартовича: проблема автентичності.

Рецензії та огляди

Володимир Александрович. "Przemyśl wczesnośredniowieczny”: "труднощі" польської історії та археології на тлі "успіхів" у "zacieraniu ukraińskich śladów".
Святослав Терський, Богдан Гринчишин. Нове зведення групи середньовічних археологічних джерел.

Анотації

Дивіться також:

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Список осіб, допущених до вступних іспитів в аспірантуру

Рішенням Приймальних комісій Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України за спеціальностями В9 Історія та археологія та В11 Філологія (за спеціалізаціями) до вступних іспитів до аспірантури допущені такі особи

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 1 вересня 2026 р. (Протокол № ), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 1 вересня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 53 від 01 вересня 2026 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.