Гуцульщина та гуцули: економіка і народні промисли (друга половина ХІХ – перша третина ХХ ст.)

Клапчук В. Гуцульщина та гуцули: економіка і народні промисли (друга половина ХІХ – перша третина ХХ ст.) /Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника.– Львів; Івано-Франківськ: Фоліант, 2009.– 508 с.

Наведено нові дані з багатьох галузей господарства Гуцульщини, доповнені та узагальнені матеріали попередніх досліджень українських і польських авторів. 

На базі розлогого статистичного матеріалу комплексно досліджено антропологічний, етнічний та релігійний склад, динаміку чисельності та соціальну сферу життя населення; проаналізовано систему ведення лісового господарства та охорони лісів, особливості лісоексплуатації, лісопереробки, транспортування деревини; відтворено умови та специфіку видобування і переробки корисних копалин; охарактеризовано стан шляхів сполучення; доповнено характеристику житлового та громадського будівництва, визначено особливості полонинського господарства; описано види ремесел та ін.



Дивіться також:

Ястремська Тетяна. Традиційне гуцульське пастухування
Федун Петро – «Полтава». Концепція Самостійної України. Том 1. Твори
Гаврилів Т. Знаки часу. Спроби прочитання
Оголошення:
Новини:

Відбувся науковий семінар Валентини Прокіп на тему «Епістолярні скарби Драгоманових-Косачів: історія з багатьма невідомими»

21 жовтня 2025 року в гостинних стінах Львівського музею історії релігії відбувся черговий науковий семінар, співорганізаторами якого вже традиційно є відділи нової історії України, української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Львівський музей історії релігії. 

Науковці Інституту взяли участь у Міжнародній науковій конференції «Діалекти в синхронії та діахронії: дослідницькі парадигми в сучасній діалектології»

16–17 жовтня 2025 року в Інституті української мови НАН України (Київ) відбулася Міжнародна наукова конференція «Діалекти в синхронії та діахронії: дослідницькі парадигми в сучасній діалектології», що об’єднала понад 50 науковців із України, Польщі, Словенії, Болгарії.