Гуцульщина та гуцули: економіка і народні промисли (друга половина ХІХ – перша третина ХХ ст.)

Клапчук В. Гуцульщина та гуцули: економіка і народні промисли (друга половина ХІХ – перша третина ХХ ст.) /Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника.– Львів; Івано-Франківськ: Фоліант, 2009.– 508 с.

Наведено нові дані з багатьох галузей господарства Гуцульщини, доповнені та узагальнені матеріали попередніх досліджень українських і польських авторів. 

На базі розлогого статистичного матеріалу комплексно досліджено антропологічний, етнічний та релігійний склад, динаміку чисельності та соціальну сферу життя населення; проаналізовано систему ведення лісового господарства та охорони лісів, особливості лісоексплуатації, лісопереробки, транспортування деревини; відтворено умови та специфіку видобування і переробки корисних копалин; охарактеризовано стан шляхів сполучення; доповнено характеристику житлового та громадського будівництва, визначено особливості полонинського господарства; описано види ремесел та ін.



Дивіться також:

Ястремська Тетяна. Традиційне гуцульське пастухування
Федун Петро – «Полтава». Концепція Самостійної України. Том 1. Твори
Гаврилів Т. Знаки часу. Спроби прочитання
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо узяти участь у Круглому столі "Багатовекторна пам'ять і війна: від конфронтації до консолідації суспільства"

Захід відбудеться за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках виконання проєкту «Історична памʼять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації» (реєстраційний номер проєкту: 2023.03/0207).

Директора Інституту Ігоря Соляра обрано членом-кореспондентом НАН України від Відділення історії, філософії та права

Членом-кореспондентом НАН України від Відділення історії, філософії та права обрано директора Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря СОЛЯРА – відомого українського історика, дослідника військової історії, історії Західної України між двома світовими війнами ХХ ст. та сучасних державотворчих процесів.