Українська мова в Галичині: історичний вимір

Українська мова в Галичині: історичний вимір / [відп. ред. Я. Ісаєвич, М. Мозер, Н. Хобзей]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2011. – 332 с. – (Серія "Історія мови").

Збірник відкриває нову книжкову серію відділу української мови – "Історія мови". Пропоновані розвідки висвітлюють проблеми представлення української ("руської") мови в галицьких граматиках до 1849 р., дослідження мови галицьких проповідників ХІХ ст., історію та особливості становлення філософської і медичної термінології. 

У статтях також порушено питання говорів української мови Галичини, українсько-польських взаємовпливів, визначення діалектної основи словника І. Лаврівського початку ХІХ ст., мовної політики в міжвоєнний час, діалектних записів про Першу світову війну, культурологічних та літературознавчих аспектів. 

Книга демонструє мовно-культурний світ Галичини від кінця ХІХ ст. і дотепер: його специфіку і суперечливість, багатовимірність і українськість. 

Відповідальні редактори:

- академік НАН України Ярослав Ісаєвич ,
- професор Міхаель Мозер,
- канд. філол. наук Наталія Хобзей.

ISBN 978–966–02-6064–1 (cерія)
ISBN 966–966–02-6065–8

Зміст:

  • Передмова - 6
  • Міхаель Мозер. “Русини” й “руська мова” в галицьких граматиках першої половини ХІХ століття - 9
  • Тетяна Ястремська. Діалектний простір Галичини: говірки української мови - 55
  • Janusz Rieger. Ukraińskie interferencje w słownictwie polszczyzny w Galicji - 107
  • Ірина Сус. Українська народна мова в “Матеріялах до словаря русскаго” Івана Лаврівського - 124
  • Пилип Гофенедер. Мова галицьких проповідників ХІХ століття у контексті розвитку сучасної української мови - 137
  • Марина Гьофінггофф. До історії формування української філософської термінології в Галичині у другій половині ХІХ століття - 160
  • Ганна Дидик-Меуш. Українська медична мова в Галичині кінця ХІХ – початку ХХ століття: слово – термін – словник - 176
  • Роман Голик. Історії чотирьох душ: образ галицької вчительки і стереотипи ґендерного дискурсу кінця ХІХ – І половини ХХ століття - 204
  • Тимофій Гаврилів. Монархія, Галичина і поетонім Galicien у незавершеному романі “Книжка Франци” Інґеборґ Бахманн - 258
  • Наталія Хобзей. У просторах воєнного часу. Про Першу світову війну в записах для “Атласу української мови” - 267
  • Katarzyna Hibel. Polityka językowa II RP w odniesieniu do mniejszości ukraińskiej w Galicji Wschodniej. Szkolnictwo - 311

Переглянути матеріали збірника



Дивіться також:

Писемні пам’ятки: від картотеки до словника
Мовні обрії: Збірник пам’яті Левка Полюги
Писемні пам'ятки: сучасне прочитання
Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.