Писемні пам'ятки: сучасне прочитання

Писемні пам'ятки: сучасне прочитання / [відп. ред. Г. Дидик-Меуш]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. – Львів, 2011. – 232 с. [Серія "Історія мови"].

Збірник сформували матеріали виступів учасників перших Тимченківських читань у Львові (2010 рік). На сторінках видання висвітлено проблеми мови та структури давніх текстів, особливості авторського стилю, представлено багатство староукраїнської лексики і фразеології, виявлено специфіку українського, угорського та польського ономастиконів. 

У низці статей порушено питання перекладу різножанрових текстів та висвітлено невідомі факти з історії української лексикографії. Рубрика "Матеріали" подає фрагменти пам’яток "Добрилове Євангеліє" 1164 року та "Четья" 1489 року.

Редакційна колегія

- Ганна Дидик-Меуш (відп. ред.)
- Наталія Багнюк
- Юрій Осінчук

ISBN 978–966–02-6131–0

Зміст:

  • Передмова - 7
  • Галина Наєнко. Епістемічні смисли “Граматики” Мелетія Смотрицького - 9
  • Міхаель Мозер. Чи “Розмова – Бесѣда” Івана Ужевича написана під впливом польських зразків? - 16
  • Борис Галас. З архівних відомостей про лексикографічні проекти Київської “Старої громади” - 28
  • Ганна Дидик-Меуш. Скрушене серце, чиста душа i побожный умиселъ. Атрибутивна панорама староукраїнського тексту - 40
  • Ольга Заневич. Імпліцитна перехідність: абсолютивне вживання та семантичне стягнення (в українській мові XVI – І половини XVII століть) - 69
  • Наталія Багнюк. Особливості системи займенників у тексті середньошрифтового Євангелія - 84
  • Тетяна Висоцька. Сполучники чи, чили, ци в українських писемних пам’ятках XVI–XVII століть - 91
  • Галина Гримашевич. Фонетичні та морфологічні особливості “Ляменту по ... отцу Іоаннh Василевичу ...” - 101
  • Ольга Тріль. Назви сузір’їв в українській мові XVI–XVII століть - 107
  • Оксана Зелінська. Полонізми в українських барокових проповідях ХVІІ століття - 113
  • Василь Денисюк. Виражальні можливості соматичних фразеологізмів у полемічному тексті - 122
  • Ірина Черевко. Системні зв’язки у фразеології староукраїнської мови - 129
  • Зоряна Купчинська. Ойконімна архаїка України - 139
  • Elżbieta Rudolf-Ziółkowska. Imiennictwo lwowian. Kobiety w grecko-katolickich ksiągach metrykalnych z XVIII wieku - 149
  • Юрій Осінчук. Антропонімікон давньоукраїнського періоду: народномовні вкраплення (на матеріалі Добрилового Євангелія 1164 року) - 156
  • Галина Тимошик. Біблієантропоніми новозавітного тексту в українських перекладах ХІХ–ХХ століть - 171
  • Вікторія Штефуца. Угорські запозичення в українській мові XIV–XV століть - 179
  • Анна Івасенко. Українські прізвищеві назви Галичини XVI століття - 185
Матеріали
  • Добрилове Євангеліє 1164 року. Фрагмент пам’ятки підготував до друку Юрій Осінчук - 191
  • Четья 1489 року. Фрагмент пам’ятки підготував до друку Юрій Осінчук. 210

Переглянути матеріали збірника:



Дивіться також:

Писемні пам’ятки: від картотеки до словника
Мовні обрії: Збірник пам’яті Левка Полюги
Українська мова в Галичині: історичний вимір
Оголошення:
Новини:

14 жовтня 2026 р. у Львові відбудеться наукова конференція «Національний спротив в Україні: історичні традиції, сучасний досвід та міжнародна підтримка».

Учасники конференції отримають сертифікат учасника, зможуть безкоштовно надрукувати статті у фахових виданнях Інституту за умови належного їх оформлення згідно вимог розміщених на сайті видання.


Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині

Упродовж 3–28 серпня 2026 року завідувач відділу історії середніх віків, кандидат історичних наук Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині, присвячене реалізації дослідницького проєкту «Зображення Русі в німецькій космографії та картографії XV–XVII ст.: між картою та текстом». Під час стажування дослідник опрацював багаті бібліотечні фонди Баварії, зокрема Бібліотеки Лейбніц-інституту досліджень Східної та Південно-Східної Європи в Регенсбурзі та Баварської державної бібліотеки в Мюнхені. Основну увагу було приділено рукописним і друкованим космографіям XV–XVII ст., ранньомодерним картам, атласам і текстам німецьких авторів, у яких відображено образ Русі. Також у Регенсбурзі Ілля Паршин виступив із науковою доповіддю, представивши проміжні результати дослідження. Стажування дало змогу суттєво розширити джерельну базу проєкту, опрацювати рідкісні видання та картографічні матеріали, а також налагодити нові професійні контакти.