Писемні пам'ятки: сучасне прочитання

Писемні пам'ятки: сучасне прочитання / [відп. ред. Г. Дидик-Меуш]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. – Львів, 2011. – 232 с. [Серія "Історія мови"].

Збірник сформували матеріали виступів учасників перших Тимченківських читань у Львові (2010 рік). На сторінках видання висвітлено проблеми мови та структури давніх текстів, особливості авторського стилю, представлено багатство староукраїнської лексики і фразеології, виявлено специфіку українського, угорського та польського ономастиконів. 

У низці статей порушено питання перекладу різножанрових текстів та висвітлено невідомі факти з історії української лексикографії. Рубрика "Матеріали" подає фрагменти пам’яток "Добрилове Євангеліє" 1164 року та "Четья" 1489 року.

Редакційна колегія

- Ганна Дидик-Меуш (відп. ред.)
- Наталія Багнюк
- Юрій Осінчук

ISBN 978–966–02-6131–0

Зміст:

  • Передмова - 7
  • Галина Наєнко. Епістемічні смисли “Граматики” Мелетія Смотрицького - 9
  • Міхаель Мозер. Чи “Розмова – Бесѣда” Івана Ужевича написана під впливом польських зразків? - 16
  • Борис Галас. З архівних відомостей про лексикографічні проекти Київської “Старої громади” - 28
  • Ганна Дидик-Меуш. Скрушене серце, чиста душа i побожный умиселъ. Атрибутивна панорама староукраїнського тексту - 40
  • Ольга Заневич. Імпліцитна перехідність: абсолютивне вживання та семантичне стягнення (в українській мові XVI – І половини XVII століть) - 69
  • Наталія Багнюк. Особливості системи займенників у тексті середньошрифтового Євангелія - 84
  • Тетяна Висоцька. Сполучники чи, чили, ци в українських писемних пам’ятках XVI–XVII століть - 91
  • Галина Гримашевич. Фонетичні та морфологічні особливості “Ляменту по ... отцу Іоаннh Василевичу ...” - 101
  • Ольга Тріль. Назви сузір’їв в українській мові XVI–XVII століть - 107
  • Оксана Зелінська. Полонізми в українських барокових проповідях ХVІІ століття - 113
  • Василь Денисюк. Виражальні можливості соматичних фразеологізмів у полемічному тексті - 122
  • Ірина Черевко. Системні зв’язки у фразеології староукраїнської мови - 129
  • Зоряна Купчинська. Ойконімна архаїка України - 139
  • Elżbieta Rudolf-Ziółkowska. Imiennictwo lwowian. Kobiety w grecko-katolickich ksiągach metrykalnych z XVIII wieku - 149
  • Юрій Осінчук. Антропонімікон давньоукраїнського періоду: народномовні вкраплення (на матеріалі Добрилового Євангелія 1164 року) - 156
  • Галина Тимошик. Біблієантропоніми новозавітного тексту в українських перекладах ХІХ–ХХ століть - 171
  • Вікторія Штефуца. Угорські запозичення в українській мові XIV–XV століть - 179
  • Анна Івасенко. Українські прізвищеві назви Галичини XVI століття - 185
Матеріали
  • Добрилове Євангеліє 1164 року. Фрагмент пам’ятки підготував до друку Юрій Осінчук - 191
  • Четья 1489 року. Фрагмент пам’ятки підготував до друку Юрій Осінчук. 210

Переглянути матеріали збірника:



Дивіться також:

Писемні пам’ятки: від картотеки до словника
Мовні обрії: Збірник пам’яті Левка Полюги
Українська мова в Галичині: історичний вимір
Оголошення:
Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.