Мовні обрії: Збірник пам’яті Левка Полюги

Мовні обрії: Збірник пам’яті Левка Полюги / Відп. ред. О. Сімович. − Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2013 (Серія “Історія мови”). − 232 с.

У збірникові пам’яті відомого львівського ученого Професора Левка Михайловича Полюги уміщено статті та матеріали його колег із відділу української мови Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича та його учнів. Левко Полюга був не тільки талановитим ученим-лексикографом, а й лексикологом, фаховим мовознавцем, педагогом, усебічно обдарованою особистістю.

Різноаспектні студії охоплюють проблеми вивчення лексики, морфології, синтаксису староукраїнських текстів; подано матеріали до Словника українських особових імен середини ХVІ ст. Серед запропонованого - статті, у яких висвітлено актуальні питання діалектології, репрезентовано мовно-культурне буття українців.

Для фахівців-філологів, культурологів і всіх, кого цікавлять проблеми мови й культури.

Відповідальний редактор: Оксана Сімович

Рецензенти:

- доктор філологічних наук, професор Ірина Кочан
- доктор філологічних наук, професор Флорій Бацевич

ISBN 978–966–02-6064–1 (серія)
ISBN 978–966–02-6275–1 (серія)

Зміст:

  • Оксана Сімович. Переднє слово - 7
  • Уляна Єдлінська. Місто і його мешканці у «Словнику української мови ХVI – І половини XVII ст.» - 9
  • Наталія Багнюк. Особливості графіки середньошрифтового Євангелія - 24
  • Ганна Войтів, Ольга Кровицька. Критерії добору ілюстративного матеріалу в історичному словнику - 34
  • Ганна Дидик-Меуш. Жіночі образи в документах Львівського ставропігійського братства (із циклу «Мова львівських пам’яток») - 49
  • Уляна Добосевич. У пошуках пожитку для душі: порівняльні конструкції в «Духовних бесѣдах» 1627 року - 60
  • Ольга Заневич. Родовий прямого об’єкта в конструкціях із дієсловами конкретної фізичної дії (в українській мові XVI – XVII століть) - 76
  • Ольга Кровицька. «Лєксис» Лаврентія Зизанія в сучасних лексикографічних інтерпретаціях - 91
  • Юрій Осінчук. Українська мова в Добриловому Євангелії - 99
  • Роман Осташ, Любов Осташ. Українські особові імена середини XVII століття як об’єкт лексикографії - 111
  • Ірина Романина. Текстові категорії як критерії аналізу діалектного тексту - 118
  • Оксана Сімович. Евфемізми і табу у весільному фольклорі - 128
  • Галина Тимошик. Біблієантропоніми Адам і Єва в координатах українського мовно-культурного виміру - 134
  • Ольга Тріль. Слово зодіак у пам’ятках української мови - 152
  • Наталія Хібеба. Мовно-культурний аспект звичаєвого права бойків (шлюбні угоди) - 160
  • Наталія Хобзей. Дієслова із префіксом ви- в «Поученіях на евангеліе по Няговскому списку 1758 г.» - 172
  • Ірина Черевко. Концептосфера мовленнєвої діяльності людини у фразеосистемі староукраїнської мови - 180
  • Галина Чуба. Руський проповідницький дискурс другої половини XVI – першої половини XVII століть - 189
  • Віра Шелемех. Назви посуду для рідини в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя - 204
  • Тетяна Ястремська. Лексема верем’я в часовому та просторовому вимірах - 213

Переглянути матеріали збірника:



Дивіться також:

Писемні пам’ятки: від картотеки до словника
Писемні пам'ятки: сучасне прочитання
Українська мова в Галичині: історичний вимір
Оголошення:
Новини:

Жива мова живої країни: про українські діалекти на BestsellerFest

7 серпня 2026 року у Львові, в межах всеукраїнського книжкового фестивалю BestsellerFest, відбулася подія «Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі».

У розмові взяли участь письменниці Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак та докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська. Модерувала подію літературознавиця, літературна критикиня, лекторка освітніх платформ, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук.

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 10 серпня 2026 р. (Протокол № 8), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 10 серпня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.