З останнього десятиліття Івана Франка

Мельник Ярослава. З останнього десятиліття Івана Франка / Львівський державний університет імені Івана Франка, Інститут франкознавства; Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України. – Львів, 1999. – 208 с.

Під назвою "І остатня часть дороги... Іван Франко: 1908-1916" монографія перевидана у 2006 році - див. на сторінці Інституту

У монографії на основі джерельного матеріалу, значна частина якого вперше введена в науковий обіг, зроблено спробу висвітлити постать Івана Франка останніх років життя, біографічну зумовленість його творчої спадщини, залежність її від життєвої основи, від особливостей психофізичної структури особистості автора.

З післямови Івана Денисюка, доктора філологічних наук,професора Львівського державногоуніверситету імені Івана Франка:

«Монографія Ярослави Мельник, кандидата філологічних наук, докторанта кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського державного університету імені Івана Франка, про найменш вивчений і найскладніший для збагнення етап творчого шляху великого Каменяра. Це нове слово про І. Франка. Водночас дослідження Ярослави Мельник можна трактувати як методологічний орієнтир для написання справді наукової та об’єктивної біографії І.Франка.

Щоб писати про І. Франка, треба перш за все його глибоко знати. Ярослава Мельник поєднує у собі академізм знань і легкий стиль викладу, її розвідки, написані талановито, на високому фаховому рівні, базовані на скрупульозному вивченні фактажу, збуджують останнім часом всезагальний інтерес. Дослідниця спроможна розуміти всю складність Івана Франка, його велич і його трагедію, а передусім його патріотизм, бо й студія про велетня нашої культури у своєму підтексті мислилася як робота, виконана для добра України.

Я впевнений, що публікація розвідки “З останнього десятиліття Івана Франка”, так натхненно, з таким сердечним болем і гордістю за нашого велетня українства написаної, буде значним внеском у наше оновлене франкознавство, у нашу науку».

Уривки з майбутньої монографії друкувалися у першому випуску збірника наукових праць "Парадигма", зокрема публікація "Історії моєї хороби" Івана Франка з вступним коментарем Ярослави Мельник під назвою "1908 рік у житті Івана Франка".

Scribd

Дивіться також:

Драма без катарсису: сторінки літературного життя Львова першої половини XX століття. Книга 1

Бгагавадгіта (Божественна пісня): з санскриту

Над рікою часу: Західноукраїнська поезія 20-30-х років

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Інформаційні ресурси сучасних історичних досліджень: досвід колег

21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»

23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.

Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.