Природне середовище і людина у Верхній Наддністрянщині в районі Галицько-Букачівської улоговини в доісторичних часах і ранньому середньовіччі

Natural Environment and Man on the upper Dnister-Region of the Halyč-Bukačivci Basin – in Prehistory and early mediaeval Period / Природне середовище і людина у Верхній Наддністрянщині в районі Галицько-Букачівської улоговини в доісторичних часах і ранньому середньовіччі / Środowisko naturalne i człowiek nad Górnym Dniestrem – rejon kotliny Halicko-Bukaczowskiej w pradziejach i wczesnym średniowieczu //Prace Komisji prehistorii Karpat PAU. – Tom VI. – Kraków, 2013. – 349 s.

Колективна монографія – результат виконання археологами, палеоботаніками, геоморфологами Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Інституту археології Жешівського університету, Польської Академії науки і мистецтв (PAU), Інституту ботаніки Яґеллонського університету та Львівського національного університету ім.І.Франка міжнародного інтердисциплінарного проєкту з комплексного вивчення природного середовища та пам’яток археології в районі Галицько-Букачівської улоговини Верхньої Наддністрянщини. 

Книга складається з двох головних частин: “Природничі дослідження” і “Археологічні дослідження”. Авторами другої частини є археологи Інституту Д.Павлів, В. Петегирич, А. Гавінський разом із польськими дослідниками Я. Махніком, М. Рибіцкою, В. Пастеркєвічем. Під час польових робіт на території більше 400 кв. км площі зафіксовано 133 пам’ятки археології біля 37 населених пунктів (43 поселення, в т.ч. 8 багатошарових, три городища, 87 курганних могильників, які нараховують 352 кургани). 

Відкриті пам’ятки, на кількох з яких проведено розкопки, відносяться до різних хронологічних періодів від доби пізнього палеоліту до середньовіччя й нової доби. У відкладах торфовищ природознавці зафіксували палеоботанічні матеріали, які свідчать про діяльність людини на цій території починаючи з VI тис. до н.е. Ці дані добре корелюються з результатами археологічних досліджень, завдяки яким вдалося також простежити формування у районі Галицько-Букачівської улоговини, біля краю Журавнівського проходу рубежів окремих великих європейських культур IV тис. до н.е., наприклад, культури лійчастого посуду та трипільської культури. 

Відкриття кількох сотень стародавніх курганів та невідомих городищ у межах Галицько-Букачівської улоговини та на сусідній Войнилівській височині, має не тільки важливе наукове але й загальнокультурне та освітньо-виховне значення. Ці пам’ятки розміщуються поряд із національним заповідником “Давній Галич”, окремі з них лежать у межах Галицького національного природнього парку. Їх неохідно включити до туристичних маршрутів по княжому Галичу та його околицях, забезпечити охорону і організувати систематичне археологічне вивчення.

Книга багато ілюстрована кольоровими світлинами або планами пам’яток археології, видами місцевостей, картами, рисунками археологічних знахідок та розкопаних об’єктів, схемами, діаграмами.



Дивіться також:

Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали
Фразеологія пам’яток української мови XVI–XVII століть: семантика, структура, стиль
Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах
Оголошення:
Новини:

Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра

8 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич  і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.