Історія Львова у ІІІ томах

В 2007 р. було завершено роботою над підготовкою та виданням тритомника присвяченого 750-річчю Львова, який є найбільшою з дотепер виданих історій міста.

Перший том охоплює період від першої літописної згадки про Львів (1256) до входження міста у склад імперії Габсбургів (1772). У томі йдеться про перетворення заснованого королем Данилом Романовичем і князем Левом Даниловичем міста з укріпленого поселення в столицю князівства, згодом Галицького королівства, а далі про Львів як центр Руського воєводства у складі Речі Посполитої, релігійний осередок для православних (пізніше греко-католиків), римо-католиків, вірмен, євреїв.

У центрі уваги авторів – еволюція територіальної структури і юридичного статусу міської громади, політичні події і суспільні рухи, економічне життя, розвиток освіти й мистецтва, міжнародні культурні зв’язки.

Другий том охоплює період перебування міста в складі імперії Габсбургів (1772 – жовтень 1918). У томі йдеться про Львів столицю Королівства Галичини і Володимирії – найбільшого коронного краю монархії Габсбургів – Австрії, а з 1867 р. Австро-Угорщини.

Третій том охоплює період від Листопадового чину 1918 р. до сучасності. У томі йдеться про драматичні події, які позначились на долі львів’ян: спалах україно-польської збройної боротьби за місто, акції урядів міжвоєнної Польщі, більшовицькі репресії і вивози на Сибір і Казахстан в 1939-1941 рр., нацистський терористичний режим і геноцид євреїв.

Книжки багато ілюстровані репродукціями гравюр, ікон, дівніх портретів, архівних і сучасних фотографій.



Дивіться також:

Ястремська Тетяна. Традиційне гуцульське пастухування
Федун Петро – «Полтава». Концепція Самостійної України. Том 1. Твори
Гаврилів Т. Знаки часу. Спроби прочитання
Оголошення:
Новини:

Науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи"

5 лютого 2026 р. в Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України започатковано науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи", який модерував завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин", доктор історичних наук Микола Литвин.  Співдоповідачі доктор історичних наук Богдан Левик (НУ "Львівська Політехніка") і доктор історії Петро Олеховський (Сілезький університет у Катовіцах) проаналізували особливості українсько-польсько-єврейських відносин у добу тоталітаризму (1939 - 1953), вказавши на вплив німецько-нацистського та радянсько-російського чинників. У роботі семінару, зокрема дискусії, взяли участь директор Інституту, доктор історичних наук Ігор Соляр, заступниця директора, доктор філологічних наук Тетяна Ястремська, а також науковці, кандидати історичних наук- Олег Піх, Любомир Хахула, Данило Кравець, Юлія Шелеп, кандидат філологічних наук Ольга Кровицька та ін. У наступних засіданнях буде обговорено сучасну історичну політику України й Польщі, українсько-польські відносини у модерну добу та ін.