Добринівці І – чинбарський комплекс черняхівської культури на Буковині

Войнаровський В. Добринівці І – чинбарський комплекс черняхівської культури на Буковині – Львів, 2013. – 176 с.

Монографія підсумовує дослідження виробничого осередку Добринівці І Чернівецької області. Пам’ятка визначається як чинбарський комплекс черняхівської культури IV ст. н. е., на якому відбувалась масова спеціалізована професійна вичинка шкіри – важливої статті варварського експорту пізньоримської доби.

Аналізуються стаціонарні та рухомі матеріали з пам’ятки, виробляється ряд археологічних ознак шкірвиробництва на матеріалах з Добринівців І, наводяться результати палеоекономічного аналізу комплексу, публікуються об’єкти ранньоримського часу, які підстилають виробничий осередок.

Книга розрахована на спеціалістів, краєзнавців, студентів-істориків та широке коло читачів.

Scribd

Дивіться також:

Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали

Фразеологія пам’яток української мови XVI–XVII століть: семантика, структура, стиль

Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.