Багатошарові пам’ятки археології у Бикові поблизу Дрогобича

Czopek S., Machnik J., Pasterkiewicz W., Pawliw D., Petehyrycz W. Wielokulturowe stanowiska archeologiczne w Bykowie koło Drohobycza / Махнік Я., Павлів Д. Пастеркєвіч В., Петегирич В., Чопек С. Багатошарові пам’ятки археології у Бикові поблизу Дрогобича. – Kraków, 2016. – 599 c.

У колективній монографії підсумовано результати досліджень українсько-польської археологічної експедиції на двох багатошарових пам’ятках у с. Биків на Дрогобиччині. 

Розкопками виявлено сліди поселень та могильників від доби енеоліту до раннього середньовіччя. Серед них унікальні підкурганні поховання у дерев’яних гробницях культури шнурової кераміки другої пол. ІІІ тис. до н.е., які мають аналогії на заході та півночі Європи. 

Вперше у басейні верхнього Дністра відкрито поховання межановицької культури ранньобронзової доби в дерев’яних домовинах під курганом.До епохи ранньої і середньої бронзи належать об’єкти тщінецько-комарівського культурного кола і, зокрема, курган із монументальною поховальною камерою, що символізувала “хатину померлих”. 

Важливим стало відкриття єдиних на території України двох, оточених частоколом, поселень кінця бронзової доби ІХ ст. до н.е. (голіградська культура). Вони, мабуть, служили садибами можновладця та фіксують процесс виділення локальних еліт. Також виявлено оригінальний поховальний комплекс західноподільської групи скитського культурного кола. Це найзахідніше розташована пам’ятка такого типу кінця VII– початку VI ст. до н.е, яка свідчить про активні культурні, торгівельні або військові контакти між Східною і Центральною Європою Дністровсько-Карпатським шляхом. 

Цікавим виявилося відкриття ранньосередньовічного виробничого об’єкту для добування дьогтю та деревного вугілля, який вказує на оволодіння місцевим населенням певних технологій лісохімічного промислу вже у Х/ХІ ст.



Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України
Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )
“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну
Оголошення:
Новини:

Відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву»

27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).