Багатошарові пам’ятки археології у Бикові поблизу Дрогобича

Czopek S., Machnik J., Pasterkiewicz W., Pawliw D., Petehyrycz W. Wielokulturowe stanowiska archeologiczne w Bykowie koło Drohobycza / Махнік Я., Павлів Д. Пастеркєвіч В., Петегирич В., Чопек С. Багатошарові пам’ятки археології у Бикові поблизу Дрогобича. – Kraków, 2016. – 599 c.

У колективній монографії підсумовано результати досліджень українсько-польської археологічної експедиції на двох багатошарових пам’ятках у с. Биків на Дрогобиччині. 

Розкопками виявлено сліди поселень та могильників від доби енеоліту до раннього середньовіччя. Серед них унікальні підкурганні поховання у дерев’яних гробницях культури шнурової кераміки другої пол. ІІІ тис. до н.е., які мають аналогії на заході та півночі Європи. 

Вперше у басейні верхнього Дністра відкрито поховання межановицької культури ранньобронзової доби в дерев’яних домовинах під курганом.До епохи ранньої і середньої бронзи належать об’єкти тщінецько-комарівського культурного кола і, зокрема, курган із монументальною поховальною камерою, що символізувала “хатину померлих”. 

Важливим стало відкриття єдиних на території України двох, оточених частоколом, поселень кінця бронзової доби ІХ ст. до н.е. (голіградська культура). Вони, мабуть, служили садибами можновладця та фіксують процесс виділення локальних еліт. Також виявлено оригінальний поховальний комплекс західноподільської групи скитського культурного кола. Це найзахідніше розташована пам’ятка такого типу кінця VII– початку VI ст. до н.е, яка свідчить про активні культурні, торгівельні або військові контакти між Східною і Центральною Європою Дністровсько-Карпатським шляхом. 

Цікавим виявилося відкриття ранньосередньовічного виробничого об’єкту для добування дьогтю та деревного вугілля, який вказує на оволодіння місцевим населенням певних технологій лісохімічного промислу вже у Х/ХІ ст.



Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України
Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )
“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну
Оголошення:
Новини:

Інформаційні ресурси сучасних історичних досліджень: досвід колег

21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І.  І. Крип'якевича НАН України,  Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»

23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.

Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.