Сааді. Ґулістан (Трояндовий сад): поема

Сааді Ширазі. Ґулістан (Трояндовий сад): поема / Переклад з перської, передмова та коментарі Романа Гамади; Вірші переклав Микола Ільницький. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2016. - 368 с.

Абу Мохаммед Мушріф-ад-дін Мусліх ібн Абдаллах ібн Мушріф Сааді Ширазі
ҐУЛІСТАН
(Трояндовий сад)

Переклад з перської, передмова та коментарі Романа Гамади
Вірші переклав Микола Ільницький

«Ґулістан» («Трояндовий сад», 1258) — вершинний твір перського поета Сааді Ширазі (1210–1291). Написаний у формі повчальних та захопливих оповідок, доповнених поетичними афоризмами, він увійшов до золотого фонду не лише перської, а й світової літератури. Понад сім століть «Ґулістан» правив за основний навчальний посібник з перської мови та літератури не лише в іранських школах, а й у тих країнах, де була поширена перська мова та споріднені їй таджицька й фарсі-кабулі. Книга переписувалася й поширювалась у неймовірній кількості в Ірані, Середній Азії, Туреччині, Єгипті, Індії та інших країнах. «Ґулістан» цілком заслужено здобув славу неперевершеного взірця перської прози, в якому досягнуто чудової гармонії форми і змісту.
Переклад «Ґулістану» здійснено за критичним текстом відомого іранського вченого Мохаммеда Алі Форуґі.



Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України
Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )
“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на науковий семінар за участю Івана Монолатія "Як Коломия пам'ятає: українські та європейські виміри"

Захід буде організовано 7 липня 2026 року об 11:00 за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проєкту "Історична пам'ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації" (2023.03/0207).

Розпочався одинадцятий польовий сезон досліджень енеолітичного поселення Винники-Лисівка

З 15 червня 2026 р. розпочалися археологічні дослідження поселення культури лійчастого посуду доби енеоліту Винники-Лисівка. Це вже одинадцятий польовий сезон поспіль. Експедиція є спільною Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України (А. Гавінський), Львівського національного університету ім. І. Франка (Н. Білас, В. Гуменний, Я. Погоральський), Історико-краєзнавчого музею м. Винники (І. Тимець) та Жешівського університету (М. Рибіцька). Роботи здійснюються в рамках виконання теми проєкту Національного фонду досліджень України “Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси” №2025.07/0055.