Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 18

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 18: Західно-українська народна республіка: До 90-річчя утворення / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; – Львів, 2009.

У збірник увійшли статті, присвячені історії українського національно- визвольного руху першої третини XX століття.

Проаналізовано передумови державотворчих процесів на західноукраїнських землях, розбудову Західноукраїнської Народної Республіки, участь в них провідних політичних діячів, проблему соборності українських земель. 

Висвітлено військово-політичні аспекти діяльності українських урядів 1918-1923 pp., здобутки вітчизняної історіографії.

Матеріали збірника можна переглянути у форматі PDF:

Зміст:

Внутрішньополітичний розвиток. Етносоціальне і культурно-освітнє життя

Проблеми соборності. Злука УНР і ЗУНР

Військово-політичні аспекти


Політична еліта


Джерела та історіографія



Дивіться також:

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 30
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 29
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 24
Оголошення:
Новини:

Співпраця із НТШ

6 грудня 2025 року у Львові відбулися загальні звітні збори Наукового товариства імені Шевченка в Україні, в яких взяли участь науковці Інституту - доктори історичних наук Ігор Соляр, Микола Литвин, Ірина Орлевич, доктор  філологічних наук Ганна Дидик-Меуш, кандидат історичних наук Наталія Колб та ін. І. Соляр виступив з доповіддю про політику УНДО в міжвоєнний Польщі. Йому також вручено диплом дійсного члена НТШ. М. Литвин взяв участь в обговоренні доповідей, зазначивши необхідність подальших міждисциплінарних досліджень.

Уроки українсько-польських відносин: радіо діалог М. Посівнича та М. Литвина

25 листопада 2025 р. на Львівській радіостанції "Незалежність" записано розмову наших колег, істориків Миколи посівнича та Миколи Литвина, яка була присвячена історичним викликам українсько-польським відносин новітньої доби. У передачі акцентовано увагу не лише на періоди протистояння (1918-1920, 1923-1939,1943-1947), але й співправпраці (1920, 2022-2026 рр.). Особливу увагу звернено на міждержавний діалог під час повномасштабної агресії Росії проти України. Відзначено необхідність відродження спільної Українсько-польської історичної комісії НАН України і Польської академії наук.