Берестянські курганні могильники кінця Х–ХІІ ст.

Гупало Віра. Берестянські курганні могильники кінця Х–ХІІ ст. – Львів: ДВЦ НТШ, 2006. – 108 с., 21 фото.

У книжці узагальнено матеріал, здобутий в результаті дослідження трьох повністю розкопаних могильників із підкурганними похованнями княжої доби. У роботі всебічно аналізується речовий інвентар, що супроводжував поховання: оздоби, побутові предмети, посуд. Особлива увага приділяється реконструкції поховального ритуалу та його трансформації впродовж кінця Х-ХІІ століть. Поховальна обрядовість, відображена на могильниках, дозволяє розкрити самобутній характер духовної культури, етно-племінні та соціальні особливості спільноти, що проживала на вузько-окресленій ділянці Волинського Полісся.

Переглянути монографію.

Дивіться також:

Ястремська Тетяна. Традиційне гуцульське пастухування

Федун Петро – «Полтава». Концепція Самостійної України. Том 1. Твори

Гаврилів Т. Знаки часу. Спроби прочитання

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на науковий семінар за участю Любомира Хахули "Історичні музеї як простір національної консолідації: досвід Польщі та України (кінець XIX - перша третина XX століття"

Захід відбудеться за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проєкту "Історична пам'ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації" (2023.03/0207).

Відбувся науковий семінар «Від Флорентійської унії до Весни народів: мукачівські єпископи ХV–ХІХ століть (їх походження і святителі»

Науковий семінар «Від Флорентійської унії до Весни народів: мукачівські єпископи ХV–ХІХ століть (їх походження і святителі» відбувся у Львівському музеї історії релігії 26 березня 2026 року. В якості доповідача результатами своїх багаторічних досліджень поділився науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ, викладач Тернопільської вищої духовної семінарії імені патріарха Йосифа Сліпого, кандидат історичних наук Володимир Мороз. Організатором і модератором наукової події виступила завідувачка Відділу нової історії України Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України і наукова співробітниця Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії, доктор історичних наук Ірина Орлевич.