Розглянуто роль Мукачівської греко-католицької єпархії у
подіях Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 рр. Значну
увагу приділено аналізу релігійної і політичної діяльності Мукачівського
єпископа Василя Поповича.
Зазначено, що весняні події 1848 р. в Угорщині привели
до нової суспільно-політичної ситуації. Констатовано, що вперше в історії країни було сформовано
підпорядкований законодавчий орган уряду, серед нагайних заходів якого стала ліквідація інституту
кріпацтва. Стверджено, що схвалені королем Фердинандом V «квітневі закони» похитнули
саму основу феодального ладу,
а останні Державні збори епохи реформ розробили таке законодавство, яке відкрило шлях до буржуазних перетворень у країні.
Стверджено, що oдним із найсуттєвіших питань весни 1848 р.
залишалося визначення формату відносин між державою та Церквою; стосунки між
урядом Баттяні та Католицькою Церквою не були безпроблемними – католицизм утратив
статус державної релігії.
Зауважено, що історія Мукачівської греко-католицької
єпархії у 1848–1849 рр. належить до малодосліджених тем. На основі аналізу
історіографії й архівних джерел встановлено, що Мукачівська єпархія відігравала
унікальну роль у забезпеченні тилу визвольної боротьби Угорщини. Зазначено, що вона охоплювала
територію семи комітатів (Земплін, Унг, Берег, Угоча, Сотмар, Саболч та
Мараморош) і Гайдуцького округу, де проживало підпорядковане їй
русько-українське, угорське та румунське населення. Констатовано, що греко-католицьке
духовенство відігравало стратегічну роль у забезпеченні
міжнаціонального миру в регіоні.
Виснувано, що єпископ В. Попович і його оточення
також вірили в добрі наміри угорських лібералів, а перед нами вимальовується образ єпископа, який за
будь-яких обставин захищав передовсім інтереси своєї єпархії.
Спостережено, що 1848–1849 рр. були багаті на
політичні й військові повороти, В. Попович завжди був далеким від будь-яких виявів крайнього
радикалізму, для його вчинків притаманні самовладання та обдуманість. На
закінчення розкрито побоювання греко-католицького духовенства: угорська влада
хоче створити таку державу, у якій громада візантійського обряду матиме
сприятливіші ніж раніше умови існування.