Зазначено, що Закарпаття
як окрема адміністративно-територіальна одиниця, що складалася з Ужанського,
Березького, Угочанського та Марамороського комітатів, була утворена в 1919–1920 рр.
у складі Чехословаччини. З’ясовано, що в результаті
адміністративно-територіальної реформи 1926 р. жупи об’єднали в т. зв.
велику жупу та створили 14 районів, 1928 р. завдяки укрупненню кількість
районів скоротилася до 12, а в 1938–1939 рр. територія повернулася до
Угорщини, яка провела декілька адміністративно-територіальних реформ.
Стверджено, що восени
1944 р. стало очевидним, що територія Закарпаття потрапить під вплив
радянської імперії. Окремо закцентовано увагу на тому, що радянська військова
адміністрація повернула адміністративно-територіальний поділ Чехословацького
періоду. Зазначено, що 1946 р. край офіційно ввійшов до складу Радянського
Союзу тож формування адміністративно-територіальної системи продовжувалося, щоб
регіон органічно влився в інші області УРСР.
З’ясовано, що
найбільш значні адміністративні перетворення відбувалися з 1946 р. по 1969 р.,
а згідно з адміністративним поділом 1946 р., область складалася з 15 адміністративних
одиниць: 2 міст обласного підпорядкування та 13 районів. Встановлено,
що 1962 р. на Закарпатті ліквідували 8 районів, але пізніше провели
розукрупнення і 1965 р. створено 11, а 1966 р. – ще 2, відтак, за
результатом адміністративно-територіальної реформи УРСР 1965–1966 р.,
Закарпаття знову складалося з 13 районів і 2 міст обласного
порядкування.
У 1967–1969 рр.
спостережено утворення нових сільрад, їхнє об’єднання або ліквідацію,
перенесення центрів сільрад в інші населені пункти, зміну адміністративної
підпорядкованості сільрад, долучення сіл до смуги міст та селищ міського типу. Виснувано,
що після неодноразових адміністративних перетворень кількість населених пунктів
у Закарпатській обл. збільшилася від 512 у 1946 р. до 603 у 1969 р.,
з 1969 р. по 1991 р. значних змін уже не відбувалося.