Зазначено, що Президія
Верховної Ради Радянського Союзу перетворила Закарпаття, яке перейшло під
радянський контроль 26 вересня та 28 жовтня 1944 р., на типову
радянську область УРСР, що тривало до розпаду Радянського Союзу 1991 р. Стверджено,
що суть радянізації краю та його подальшого культурного розвитку у відповідних
умовах можна глибше розкрити завдяки дослідженню освіти в Закарпатській обл.
радянського періоду.
Встановлено, що загалом
проблеми освіти угорців Закарпаття розглянуто побіжно (наприклад, у працях, які
підготували В. Міщанин та О. Фізеші, Р. Офіцинський і
Ч. Фединець), передусім на рівні середньої школи, а те, як представники
цього народу здобували професійну й вищу освіти, залишається поза увагою.
На основі принципів
історизму, об’єктивності, сукупності спеціальних історичних і загальнонаукових
методів виявлено особливості розвитку середньої, професійної й вищої освіти на
Закарпатті радянського періоду, які стосувалися угорців. Встановлено, що при
розвитку освіти на Закарпатті, як середньої, так і професійної й вищої, за
радянськими стандартами інтереси угорського населення не враховували повністю. Зауважено,
що найяскравіше Найбільш яскраво це виявлялося в замовчуванні й ігноруванні на
офіційному рівні важливих проблем, навіть тих, на які скарги надходили у складі
розширених правозахисних поданнях, які подавали угорці. Стверджено, що заклади
освіти нерідко ставали неофіційними осередками збереження угорської
ідентичності, через що задіяні в цьому активісти наражалися на небезпеку
репресій, аби знизити ризик, автори звернень аргументували свої вимоги, зокрема
й щодо освіти, покликаючись на ідеали ленінізму. Встановлено, що важливу роль у
покращенні якості освіти відігравали контакти з освітянами Угорської Народної
Республіки. Також простежено, що радянська політика щодо використання в
закладах освіти угорської мови не була цілком послідовною.