Проаналізовано
діяльність ринків Львова в період переходу до вільної економіки як місць, де
розвивалася нова культура продажу та споживання, а також відбувалася соціальна
взаємодія. Встановлено, що в перші роки незалежності у Львові продовжували
працювати старі продуктові ринки та з’являлися нові промислові, які стали
символом переходу до вільної економіки, що супроводжувався тривалими системними
перетвореннями, які намагалася контролювати держава. Показано суперечливі
процеси становлення моделі бізнесу в перші роки незалежності України.
На основі аналізу
широкого спектра архівних джерел і публікацій міської й обласної періодики,
зосереджено увагу на ілюстрації базарного середовища, місцевого контингенту,
несанкціонованого продажу товарів, схарактеризовано види та діяльність ринків
міста, їхній вигляд і проблеми благоустрою, цінову політику тощо.
Констатовано, що корупція
та рекет стали невід’ємною частиною ринкових відносин, у яких часто брали
участь і правоохоронці, що спричинило атмосферу страху й нестабільності. Зауважено,
що водночас місто здійснювало спроби реформ і реорганізації ринків: запроваджувало
щоденні разові збори для відвідувачів та продавців, відкривало нові ринки, переміщаючи
торгівлю з центральних частин міста на околиці. Спостережено, що на тлі високої
інфляції ціни постійно змінювалися, а тому окремо представлено ситуацію з
торгівлею товарів за карбованці та долари, а також валютний чорний ринок.
На основі дослідження
зроблено висновки, що ринки Львова в перші роки незалежності України стали
важливою частиною повсякденного життя, місцем економічних і соціальних змін та
трансформації.