Але і в нас що село, то інакших слів має кілька: візуалізація бойківського діалекту в художньому слові Софії Парфанович
Зазначено, що твори художньої літератури ‒
цінне джерело для вивчення діалектних особливостей мови, а діалект ‒ для
усвідомлення нюансів письменницького ідіостилю. Розглянуто праці мовознавців,
присвячені репрезентації територіальних діалектів у художній мові як важливому
чиннику текстотворення (специфіка, функційність, стилістична доречність
діалектизмів та ін.).
Уперше
взаємозвʼязок літературне ‒ діалектне
слово інтерпретовано на матеріалі збірки «Загоріла полонина: бойківські
оповідання» С. Парфанович, яка авторське мовомислення акцептує через рідну
бойківську говірку, природно вплітаючи її в канву своїх творів.
Проаналізовано
фонетичні та граматичні явища, притаманні бойківським говіркам, які засвідчують
давність діалекту, його збереження попри тиск літературної мови, експансивне
сусідство наддністрянського говору. Виявлено співіснування фонетичних
варіантів, збереження архаїчних рис відмінювання і дієвідмінювання, паралельний
ужиток діалектних та літературних граматичних форм, непослідовність тих чи тих
мовних явищ, явища спонтанні й ті, що мають історичне підґрунтя, тощо.
Констатовано, що проведене
дослідження особливо важливе для вивчення бойківських говірок у діахронії, адже
дає змогу виявити активізацію чи пасивізацію низки фонетичних, морфологічних,
синтаксичних рис, тобто простежити зміни, оновлення діалектного ландшафту.
Зауважено, що
вивчення діалектної мови в художній візуалізації має самодостатню наукову
цінність, адже не тільки ілюструє індивідуально-авторські особливості
інтерпретації стилізації діалектизмів, їхні функції у творі, специфіку говіркових
рис на різних мовних рівнях, а й загалом експлікує діалектно-літературний
взаємозвʼязок.
Works of fiction are a valuable source for studying the dialectal features
of the language, and the dialect is a valuable source for understanding the
nuances of the writer's idiom. The works of linguists devoted to the
representation of territorial dialects in fiction as an important factor of
text creation (specificity, functionality, stylistic appropriateness of dialectisms,
etc.) are considered.
For the first time, the relationship between the literary and dialectal
word is interpreted on the material of the collection ‘The Burning Polonyna:
Boyko Stories’ by Sofia Parfanovych, who accepts the author's linguistic thinking
through her native Boyko dialect, naturally weaving it into the canvas of her
works.
The article analyses phonetic and grammatical phenomena characteristic
of Boyko dialects, which testify to the antiquity of the dialect, its
preservation despite the pressure of the literary language, and the expansive
neighbourhood of the Naddnistrian dialect. The article reveals the coexistence
of phonetic variants, the preservation of archaic features of conjugation and
conjugation, the parallel use of dialectal and literary grammatical forms, the
inconsistency of certain linguistic phenomena, spontaneous phenomena and those
with historical background, etc.
This study is especially important for the study of Boyko dialects in
diachrony, as it allows us to identify the activation or passivation of a
number of phonetic, morphological, and syntactic features, i.e. to trace
changes and updates in the dialect landscape.
It is stated that the study of dialectal language in artistic
visualisation has a self-sufficient scientific value, since it not only
illustrates the individual author's interpretation of the stylisation of
dialectisms, their function in the work, the specifics of dialectal features at
different language levels, but also generally explicates the dialectal-literary
relationship.