ЗАПОВІТ СВЯЩЕНИКА ЦЕРКВИ СВЯТОГО ТЕОДОРА ТИРОНА У ЛЬВОВІ о. ЙОСИПА 1602 РОКУ
Автор
Ірина ЗАМОСТЯНИК
DOI
Анотація
Українське священиче середовище XVI–XVII ст. досі залишається маловивченим. Ситуація ускладнена розпорошеністю архівних джерел, не завжди здатних надати вичерпні відповіді на поставлені запитання. Нововіднайдена духівниця священика церкви св. Теодора Тирона у Львові о. Йосипа є цінним джерелом для дослідження православного духовенства України загалом та Львова зокрема. Ієрей Йосип належав до непересічних
представників місцевого клиру останньої чверті XVI – початку XVII ст. Заповіт містить рідкісний документальний матеріал, що виходить далеко поза львівський історичний контекст. Цей акт цікавий і тим, що він писаний кирилицею. Таке явище нетипове для аналізованого періоду, оскільки всю документацію тоді вели латинською та старопольською мовами. У статті порушено питання спадковості священичих родин – власників окремих парафій. Висвітлено також деякі елементи побутової культури тодішнього парафіяльного духовенства (сімейно-побутові взаємини, матеріальні вияви культурного рівня тощо). Публікований тестамент – це унікальне джерело, в якому знаходимо свідчення про один із тих аспектів українського культурного життя епохи зламу давнішої історичної традиції за умов глибоких змін в українській дійсності останніх десятиліть XVI ст., що все ще привертає занадто мало уваги. Заповіт розширить джерельну базу з історії тогочасного Львова та заповнить лакуни у вивченні персоналій православного священства.
представників місцевого клиру останньої чверті XVI – початку XVII ст. Заповіт містить рідкісний документальний матеріал, що виходить далеко поза львівський історичний контекст. Цей акт цікавий і тим, що він писаний кирилицею. Таке явище нетипове для аналізованого періоду, оскільки всю документацію тоді вели латинською та старопольською мовами. У статті порушено питання спадковості священичих родин – власників окремих парафій. Висвітлено також деякі елементи побутової культури тодішнього парафіяльного духовенства (сімейно-побутові взаємини, матеріальні вияви культурного рівня тощо). Публікований тестамент – це унікальне джерело, в якому знаходимо свідчення про один із тих аспектів українського культурного життя епохи зламу давнішої історичної традиції за умов глибоких змін в українській дійсності останніх десятиліть XVI ст., що все ще привертає занадто мало уваги. Заповіт розширить джерельну базу з історії тогочасного Львова та заповнить лакуни у вивченні персоналій православного священства.
Ключові слова
заповіт, священиче середовище, церква св. Теодора Тирона, Львів
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Iryna Zamostianyk
DOI
Annotation
The Ukrainian clerical milieu of the 16th and17th centuries is still poorly researched. The situation is complicated by the random and scattering dispersion of archival sources, which are not always able to provide comprehensive answers to the questions raised. The recently discovered testament of Father Yosyp, a priest in Lviv’s Church of St. Theodore Tyron, is a valuable source for studying the Orthodox clergy of Ukraine in general and especially in Lviv. Father Yosyp belonged to the interesting figures of the local clergy of the last quarter of the 16th century and the early 17th century.
The testament is a rare source of the then Ukrainian history whose significance is relevant not only for Lviv, but goes far beyond the historical context of Lviv. Besides, the interesting fact is that the testament was written in Cyrillic. Such documents are rare, since all documents were composed mainly in Latin and Old Polish at that time. The article addresses the issues of heredity in priestly families who were owners of separate parishes. Some aspects of everyday culture in the milieu of the then parish clergy (like family relations and material culture) were also covered.
The published testament gives grounds to characterize it as a unique source. It contains testimony about one of those aspects of Ukrainian cultural life at the turn of profound changes in the Ukrainian reality of the last decades of the 16th century that still attracted too little attention.
The testament will expand the range of sources concerning the history of Lviv at that time and fill in some gaps for studying personalities of the Orthodox clergy.
The published testament gives grounds to characterize it as a unique source. It contains testimony about one of those aspects of Ukrainian cultural life at the turn of profound changes in the Ukrainian reality of the last decades of the 16th century that still attracted too little attention.
The testament will expand the range of sources concerning the history of Lviv at that time and fill in some gaps for studying personalities of the Orthodox clergy.
Keywords
testament, the priestly environment, the st. Teodor Tyron church, L’viv
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Ігоря Соляра переобрано на посаду директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України!
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України сердечно вітає члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора історичних наук, професора ІГОРЯ ЯРОСЛАВОВИЧА СОЛЯРА з обранням на посаду директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України!
Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра
18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.