ЗАПОВІТ СВЯЩЕНИКА ЦЕРКВИ СВЯТОГО ТЕОДОРА ТИРОНА У ЛЬВОВІ о. ЙОСИПА 1602 РОКУ
представників місцевого клиру останньої чверті XVI – початку XVII ст. Заповіт містить рідкісний документальний матеріал, що виходить далеко поза львівський історичний контекст. Цей акт цікавий і тим, що він писаний кирилицею. Таке явище нетипове для аналізованого періоду, оскільки всю документацію тоді вели латинською та старопольською мовами. У статті порушено питання спадковості священичих родин – власників окремих парафій. Висвітлено також деякі елементи побутової культури тодішнього парафіяльного духовенства (сімейно-побутові взаємини, матеріальні вияви культурного рівня тощо). Публікований тестамент – це унікальне джерело, в якому знаходимо свідчення про один із тих аспектів українського культурного життя епохи зламу давнішої історичної традиції за умов глибоких змін в українській дійсності останніх десятиліть XVI ст., що все ще привертає занадто мало уваги. Заповіт розширить джерельну базу з історії тогочасного Львова та заповнить лакуни у вивченні персоналій православного священства.
The published testament gives grounds to characterize it as a unique source. It contains testimony about one of those aspects of Ukrainian cultural life at the turn of profound changes in the Ukrainian reality of the last decades of the 16th century that still attracted too little attention.
The testament will expand the range of sources concerning the history of Lviv at that time and fill in some gaps for studying personalities of the Orthodox clergy.
Ігоря Соляра переобрано на посаду директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України!
Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра
18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.
