Упродовж 3–28 серпня 2026 року завідувач відділу історії середніх віків, кандидат історичних наук Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині, присвячене реалізації дослідницького проєкту «Зображення Русі в німецькій космографії та картографії XV–XVII ст.: між картою та текстом». Під час стажування дослідник опрацював багаті бібліотечні фонди Баварії, зокрема Бібліотеки Лейбніц-інституту досліджень Східної та Південно-Східної Європи в Регенсбурзі та Баварської державної бібліотеки в Мюнхені. Основну увагу було приділено рукописним і друкованим космографіям XV–XVII ст., ранньомодерним картам, атласам і текстам німецьких авторів, у яких відображено образ Русі. Також у Регенсбурзі Ілля Паршин виступив із науковою доповіддю, представивши проміжні результати дослідження. Стажування дало змогу суттєво розширити джерельну базу проєкту, опрацювати рідкісні видання та картографічні матеріали, а також налагодити нові професійні контакти.
Наукова діяльність Інституту
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України – провідна академічна інституція гуманітарного профілю, заснована на засадах комплексності й міждисциплінарності у вивченні соціогуманітарної проблематики.
Структура Інституту сприяє реалізації інтердисциплінарних досліджень, передбачає залучення представників різних галузей наук для вирішення проблем історії та культури України в загальноєвропейському і світовому контекстах.
Основні напрями наукових досліджень Інституту:
- історія суспільно-політичних та національно-визвольних рухів на західних землях України;
- формування сучасної української нації та національної свідомості українського народу на різних етапах історичного розвитку;
- історико-культурна спадщина як чинник формування національної свідомості українського народу;
- проблеми теорії та історії української культури, її самобутності та зв’язків з іншими культурами;
- українсько-польські взаємини в контексті європейської історії та культури;
- формування електронних лексикографічних баз;
- комплексне археологічне дослідження матеріальної і духовної культури давнього населення Заходу України;
- історична та діалектна лексикологія та лексикографія;
- укладання фундаментального «Словника української мови ХVI – I половини ХVIІ століть»;
- укладання діалектних словників;
- літературне життя Західної України у ХІХ–ХХ ст.
Інститут є основним координаційним центром із вивчення проблем українознавства, зокрема в галузі історико-культурологічних, археологічних та філологічних досліджень з установами соціо-гуманітарного профілю Державного Західного наукового центру НАН та Міністерства освіти і науки України, відповідними факультетами і кафедрами вищих навчальних закладів заходу України та інших регіонів. Результатом співпраці стали спільні наукові проекти, наукові конференції та семінари, публікації результатів науково-дослідної роботи, підготовка кадрів та їх стажування.
Станом на 1 серпня 2018 року в Інституті працює 100 осіб, із яких – 73 наукові співробітники (1 член-кореспондент НАН України, 13 докторів наук і 47 кандидатів наук).
Наукові співробітники Інституту неодноразово були удостоєні високих державних і академічних нагород та почесних звань, а саме:
- Державна премія України в галузі науки і техніки – Ярослава Закревська і Лідія Коць-Григорчук за працю над «Атласом української мови» (2006); Володимир Александрович Леонтій Войтович за «Історію української культури» (2014);
- Премія НАН України ім. І. Франка – колектив авторів «Словника староукраїнської мови XIV–XV cтоліть» (1981);
- Премія НАН України ім. М. Грушевського – Микола Литвин (2001) і Леонтій Войтович (2003);
- почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» – Ярослав Ісаєвич (2001), Микола Литвин (2007), Іван Патер (2008);
- почесне звання «Заслужений працівник культури України» – Василь Горинь (2008), Феодосій Стеблій (2008);
- орден Княгині Ольги ІІІ ступеня – Уляна Єдлінська (2001);
- орден Ярослава Мудрого V ступеня – Ярослав Ісаєвич (2006);
- орден «За заслуги» ІІІ ступеня – Феодосій Стеблій (2001), Юрій Сливка (2001), Кім Науменко (2007), Василь Горинь (2017).
Від 1994 року в Інституті діє Спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських та докторських дисертацій за спеціальностями «історія України», «всесвітня історія»; від 1995 року також за спеціальністю «етнологія»; від 2014 – «археологія».
Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Дикого Любомира Любомировича на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія
На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 15 вересня 2026 р. (Протокол № 11), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 15 вересня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 59 від 15 вересня 2026 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Дикого Любомира Любомировича на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.