Наукова діяльність Інституту

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України – провідна академічна інституція гуманітарного профілю, заснована на засадах комплексності й міждисциплінарності у вивченні соціогуманітарної проблематики. 

Структура Інституту сприяє реалізації інтердисциплінарних досліджень, передбачає залучення представників різних галузей наук для вирішення проблем історії та культури України в загальноєвропейському і світовому контекстах.

Основні напрями наукових досліджень Інституту:

  • історія суспільно-політичних та національно-визвольних рухів на західних землях України;
  • формування сучасної української нації та національної свідомості українського народу на різних етапах історичного розвитку;
  • історико-культурна спадщина як чинник формування національної свідомості українського народу;
  • проблеми теорії та історії української культури, її самобутності та зв’язків з іншими культурами;
  • українсько-польські взаємини в контексті європейської історії та культури;
  • формування електронних  лексикографічних баз; 
  • комплексне археологічне дослідження матеріальної і духовної культури давнього населення Заходу України;
  • історична та діалектна лексикологія та лексикографія;
  •  укладання фундаментального «Словника української мови ХVI – I половини ХVIІ століть»;
  • укладання діалектних словників;
  • літературне життя Західної України у ХІХ–ХХ ст.

Інститут є основним координаційним центром із вивчення проблем українознавства, зокрема в галузі історико-культурологічних, археологічних та філологічних досліджень з установами соціо-гуманітарного профілю Державного Західного наукового центру НАН та Міністерства освіти і науки України, відповідними факультетами і кафедрами вищих навчальних закладів заходу України та інших регіонів. Результатом співпраці стали спільні наукові проекти, наукові конференції та семінари, публікації результатів науково-дослідної роботи, підготовка кадрів та їх стажування.

Станом на 1 серпня 2018 року в Інституті працює 100 осіб, із яких – 73 наукові співробітники (1 член-кореспондент НАН України, 13 докторів наук і 47 кандидатів наук). 

Наукові співробітники Інституту неодноразово були удостоєні високих державних і академічних нагород та почесних звань, а саме:

  • Державна премія України в галузі науки і техніки – Ярослава Закревська і Лідія Коць-Григорчук за працю над «Атласом української мови» (2006); Володимир Александрович Леонтій Войтович за «Історію української культури» (2014);
  • Премія НАН України ім. І. Франка – колектив авторів «Словника староукраїнської мови XIV–XV cтоліть» (1981);
  •  Премія НАН України ім. М. Грушевського – Микола Литвин (2001) і Леонтій Войтович (2003);
  • почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» – Ярослав Ісаєвич (2001), Микола Литвин (2007), Іван Патер (2008);
  • почесне звання «Заслужений працівник культури України» – Василь Горинь (2008), Феодосій Стеблій (2008);
  • орден Княгині Ольги ІІІ ступеня – Уляна Єдлінська (2001);
  • орден Ярослава Мудрого V ступеня – Ярослав Ісаєвич (2006);
  • орден «За заслуги» ІІІ ступеня – Феодосій Стеблій (2001), Юрій Сливка (2001), Кім Науменко (2007), Василь Горинь (2017).

Від 1994 року в Інституті діє Спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських та докторських дисертацій за спеціальностями «історія України», «всесвітня історія»; від 1995 року також за спеціальністю «етнологія»; від 2014 – «археологія».

Оголошення:
Новини:

Відбулася Х Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття»

3 жовтня 2025 року у Львові відбулася Х Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття», ініційована та організована відділом новітньої історії Інституту українознавства ім. Івана Крипʼякевича НАН України за участі та сприяння Львівської обласної військової адміністрації, Львівської обласної ради, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Національної академії сухопутних військ ім.  гетьмана Петра Сагайдачного, Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, Центру незалежних історичних студій, Меморіально-пошукового центру «Доля», Львівської національної наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника. З огляду на сучасні умови, захід було проведено у змішаному форматі (очно/дистанційно).

Побачила світ аналітична записка «Державна політика подолання конфліктів історичної пам’яті у процесі консолідації української політичної нації в умовах російсько-української війни»

Публікація підготовлена за сприяння Національного фонду досліджень України. Її авторами є науковці, котрі працюють у проєкті «Історична памʼять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації»(2023.03/0207): Г. Дидик-Меуш (керівник проєкту), Роман Голик, Ірина Орлевич, Павло Артимишин, Наталія Колб, Наталія Мисак та Емілія Казан.
Видання:

Воскресні богослужіння київського Октоїха 1629 року (доповненого текстами піснеспівів українських джерел XVII–XVIII cт.)