3–4 жовтня 2024 р. у Краківському археологічному музеї (Польща) відбулась XІ Міжнародна наукова конференція історія археології: артефакти та наративи (пам’яті професора Яна Махніка (1930–2023)). Традицію проведення конференцій з історії археології започатковано 2010 р. на базі Інституту археології НАН України. Цьогоріч організаторами заходу виступили Краківський археологічний музей, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» та ВГО «Спілка археологів України». Захід проходив у конференційній залі Краківського археологічного музею, а також онлайн у форматі Zoom.
З вітальним словом виступили директор Краківського археологічного музею Яцек Гурські та завідувачка архіву Мажена Возьни, завідувачка відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Наталя Булик та заступниця начальника науково-дослідного відділу історії Києво-Печерської лаври та музейництва, членкиня Правління ВГО «Спілка археологів України» Анна Яненко.
Впродовж двох днів конференції дослідники з України, Польщі, Великої Британії та США виголосили 22 цікаві доповіді. У фокусі конференції опинились різновекторні аспекти розвитку археологічного знання, пам’яткоохоронництва, музейництва кінця ХІХ ст. – ХХ ст., висвітлення яких неможливе без детального опрацювання архівних і музейних колекцій.
Професійні дискусії точились навколо низки актуальних злободенних питань і викликів у кількох тематичних панелях, зокрема:
Першовідкривачі й дослідники артефактів;
Наративи: між наукою, ідеологією й пам’яттю;
Археологічні колекції та артефакти у часи спокою й потрясінь.
Науковці відділу археології Інституту виголосили три доповіді. Дмитро Павлів і Володимир Петегирич у «Професор Ян Махнік і українсько-польська експедиція» акцентували увагу присутніх на історії виникнення українсько-польської експедиції, ролі професора Яна Махніка у розвитку археології заходу України від початку 1990-х років і вагомих наукових результатах цієї експедиції.
Наталя Булик продовжила тематику присвячену першовідкривачам і дослідникам археологічних пам’яток та артефактів доповіддю «Поміж колег та археологічних памʼяток: львівський період Казімєжа Журовського» у якій висвітила історико-культурне тло та наукове середовище у якому формувався відомий польський археолог, асистент кафедри праісторії Львівського, а згодом професор Познанського та Торунського університетів Казімєж Журовський.
Про археологічні колекції та артефакти у часи спокою й потрясінь розповідали Віра Гупало та Ірина Луцик. Дослідниці розповіли про «(Не)втрачені останки: проблема археологічних досліджень елітних поховань на теренах Галицько-Волинських земель наприкінці ХІХ – першій половині ХХ ст.». Усі доповіді супроводжувались унікальними світлинами, що демонструвались вперше і викликали неабияке зацікавлення у присутніх.
Пожвавлення наукового діалогу, розширення тематики доповідей засвідчують, що історія археології виокремилась як дослідницький напрямок та продовжує розвиватися та інтегруватися у європейське наукове співтовариство.
Організатори конференції сподіваються, що подальша співпраця науково-дослідних, культурно-освітніх, громадських інституцій сприятиме поступу історії археології в Україні та створенню чергових комунікативних майданчиків на зразок реалізованої міжнародної наукової конференції.
