У виступі були поставлені для обговорення актуальні питання фольклористики, які виходять із розуміння фольклору як історичного явища, яке є окремим видом мови спілкування та взаємодії, способом виражати цінності, світоглядну прагматику представників етнічної групи, народу, нації.
Головний акцент зроблено на здатності фольклору як виду мистецької діяльності інтерпретувати різні історико-політичні процеси, особливо у періоди історичних катаклізмів, світових війн, сучасної російсько-української війни.
Розглядалося питання кореляції між головним феноменом «пам'ять» й ієрархією його похідних понять («колективна пам'ять», «культурна пам'ять», «історична пам'ять», «фольклорна пам'ять» та ін.) та іманентних характеристик (активна, пасивна, забування, відродження).
Зважено на регіональні особливості різних тематичних груп українського фольклору, який інтерпретує історико-політичні події та історичні фігури ХХ- початку ХХI cт. та «актуалізовує минуле» в проекції на сучасне.
Звернено увагу на можливості фольклористичного аналізу персональних наративів, різних мовленнєвих жанрів, фольклорної документалістики, які описують воєнні події та історії, актуалізовувати традиційні опозиції та фольклорні матриці (концепт «дому», «землі», «молитви»). Зроблено висновок, що фольклор є символічним місцем пам’яті.
У
роботі цього семінару (зокрема в обговоренні питання історичної
пам'яті, колективної та мовної пам'яті через фольклорний текст) взяли
активну участь учасники проекту Ганна Дидик-Меуш (керівник проекту),
Роман Голик, Ірина Орлевич, Наталя Колб, Павло Артимишин.
