XVI Міжнародна наукова конференція “Археологія заходу України”

2019-05-28

22–24 травня 2019 р. у відділі археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася чергова XVI Міжнародна наукова конференція “Археологія заходу України”. Співорганізаторами заходу виступили Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України та Представництво «Польська академія наук» у Києві.

Такі травневі зібрання вже стали доброю традицією для археологів. Цього року на конференції виступили з доповідями учені з різних куточків України (Київ, Львів, Рівне, Тернопіль, Галич, Ужгород, Луцьк, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський), Польщі (Жешів, Краків, Кєльце, Варшава, Люблін, Познань), Білорусі (Мінськ), Словаччини (Лєвоча), Росії (Санкт-Петербург). Загалом у роботі наукового форуму взяли участь близько 70 учасників.

Конференцію відкрив директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Ігор Соляр, який привітав учасників конференції і побажав плідної роботи та жвавих дискусій, а також відзначив наукові здобутки археологів відділу.

Учасників привітав і директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Олег Осаульчук. Він наголосив на важливості наукових конференцій як платформ для наукових комунікацій, а також необхідності тісної співпраці між двома науковими установами.

За два дні засідань заслухано понад 40 цікавих доповідей, які охопили практично всі історичні періоди – від палеоліту до пізнього середньовіччя, а також історію археологічних досліджень на теренах України і сусідніх країн.

Родзинкою цьогорічної конференції став круглий стіл, присвячений проблемам духовної культури «Antiquo more. Системи релігійних практик давнього населення Європи та їхнє відображення в традиціях духовної культури». Українські, польські та білоруські археологи дискутували над проблемами поховального обряду, формами прояву культу Іоанна Непомуцького в Україні, намагалися відстежити прояви минулого у сучасності. Усі доповіді науковців супроводжувалися змістовними презентаціями матеріалів, цікавими питаннями та насиченими дискусіями.

Третій день конференції археологи провели у звичному для себе середовищі – на архітектурно-археологічних пам’ятках. Цього року маршрут наукової екскурсії пролягав через Поділля, а саме до Збаража. Захоплюючу екскурсію замком і пам’ятками Збаража провів науковий співробітник Національного заповідника «Замки Тернопілля» Володимир Данилейко.

Виїзне засідання завершилося обідом у польових умовах у затишній колибі біля озера, за сприяння в організації якого висловлюємо глибоку вдячність директору Представництва «Польська академія наук» в Києві професору Генрику Собчуку, Генеральному директору Національного заповідника «Замки Тернопілля» п. Анатолію Маціпурі та нашому колезі Василю Ільчишину.

2019 Археологія Західної України



Читайте також:

2023-10-02
Відділ української літератури Інституту українознавства ім.І.Крипʼякевича 17 жовтня об 11:00 проводить круглий стіл «Як сприймати тексти неоднозначних українських радянських письменників». 

2023-10-01
26 вересня 2023 р. інститут відвідав колишній вчений секретар інституту, кандидат історичних наук Богдан Грабовецький (нині мешкає у Канаді) й зустрівся із давніми колегами  Володимирем Петегиричем, Юрієм Лукомським, Миколою Литвином, Дарією Романовою. У спогадах розповів про взаємини батька, доктора історичних наук Володимира Грабовецького із Іваном Крип’якевичем, Ярославом Дашкевичем, Ярославом Ісаєвичем. Принагідно зауважив, що у Львові побував на презентації фільму «Довбуш», де режисер Олесь Санін ствердив, що до роботи над цим історичним трилером його заохотив у свій час історик Володимир Грабовецький.

2023-10-01
21−22 вересня 2023 р. відбулися XVI Українсько-польські зустрічі у Яремчі (Івано-Франківська область), організатором яких стала низка українських та польських науково-освітніх закладів і фондів. Його багатолітній учасник завідуючий відділу «Центру дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Литвин проаналізував традиції українсько-польської військової взаємодопомоги, актуалізував можливості та перспективи співпраці силових структур і громадськості обох країн під час нової російської агресії проти України. Водночас презентував польським та українським колегам нову колективну працю інституту «Росія – Україна: зради, союзи, війни», до написання якої залучено провідних науковців країни; розповів про нові наукові проекти інституту.

Оголошення:

Видання:

Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення