XVI Міжнародна наукова конференція “Археологія заходу України”

2019-05-28

22–24 травня 2019 р. у відділі археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася чергова XVI Міжнародна наукова конференція “Археологія заходу України”. Співорганізаторами заходу виступили Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України та Представництво «Польська академія наук» у Києві.

Такі травневі зібрання вже стали доброю традицією для археологів. Цього року на конференції виступили з доповідями учені з різних куточків України (Київ, Львів, Рівне, Тернопіль, Галич, Ужгород, Луцьк, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський), Польщі (Жешів, Краків, Кєльце, Варшава, Люблін, Познань), Білорусі (Мінськ), Словаччини (Лєвоча), Росії (Санкт-Петербург). Загалом у роботі наукового форуму взяли участь близько 70 учасників.

Конференцію відкрив директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Ігор Соляр, який привітав учасників конференції і побажав плідної роботи та жвавих дискусій, а також відзначив наукові здобутки археологів відділу.

Учасників привітав і директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Олег Осаульчук. Він наголосив на важливості наукових конференцій як платформ для наукових комунікацій, а також необхідності тісної співпраці між двома науковими установами.

За два дні засідань заслухано понад 40 цікавих доповідей, які охопили практично всі історичні періоди – від палеоліту до пізнього середньовіччя, а також історію археологічних досліджень на теренах України і сусідніх країн.

Родзинкою цьогорічної конференції став круглий стіл, присвячений проблемам духовної культури «Antiquo more. Системи релігійних практик давнього населення Європи та їхнє відображення в традиціях духовної культури». Українські, польські та білоруські археологи дискутували над проблемами поховального обряду, формами прояву культу Іоанна Непомуцького в Україні, намагалися відстежити прояви минулого у сучасності. Усі доповіді науковців супроводжувалися змістовними презентаціями матеріалів, цікавими питаннями та насиченими дискусіями.

Третій день конференції археологи провели у звичному для себе середовищі – на архітектурно-археологічних пам’ятках. Цього року маршрут наукової екскурсії пролягав через Поділля, а саме до Збаража. Захоплюючу екскурсію замком і пам’ятками Збаража провів науковий співробітник Національного заповідника «Замки Тернопілля» Володимир Данилейко.

Виїзне засідання завершилося обідом у польових умовах у затишній колибі біля озера, за сприяння в організації якого висловлюємо глибоку вдячність директору Представництва «Польська академія наук» в Києві професору Генрику Собчуку, Генеральному директору Національного заповідника «Замки Тернопілля» п. Анатолію Маціпурі та нашому колезі Василю Ільчишину.

2019 Археологія Західної України



Читайте також:

2024-04-18
У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

2024-04-16

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».


2024-04-16

23 березня 2024 р. у Київському національному університеті Т. Шевченка відбулися річні наукові читання Національної академії наук вищої школи України, на яких обговорено актуальні проблеми розвитку науки, освіти та культури України, захисту її від новітньої російської агресії. Особливе зацікавлення викликали доповіді економіста Анатолія Кінаха, медикині Ольги Богомолець, фізика і перекладача Максима Стріхи, історика Георгія Папакіна. У виступі нашого колеги, завідувача відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Миколи Литвина проаналізовано особливості польсько-українських міждержавних і міжнаціональних відносин, актуалізовано історіографічні та археографічні перспективи дослідження проблеми.


Оголошення:

Видання:

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: історія, імена, ідеї