Войтович Л. Княжа доба на Русі (837–1492). Т. 1. Становлення імперії Русь (837–1054).

Войтович Л. Княжа доба на Русі (837–1492). Т. 1. Становлення імперії Русь (837–1054). Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2021. 590 с.

Монографія присвячена історії формування і становлення імперії Русь від появи Руського каганату і першої згадки про нього у Бертинських анналах до смерті Ярослава Мудрого. Використані дослідження автора за останнє десятиріччя, доповнені і перероблені. Особлива увага приділена складним і дискусійним проблемам, зокрема етногенезу, стпноалення держави і державних інституцій, норманській проблемі. Монографія приурочена до 70-річчя автора, тому у ній подана вступна стаття про автора і повна бібліографія його наукових публікацій, написані Іллею Паршиним. Праця розрахована на медієвістів і всіх, хто цікавиться давньою історією Русі.


Завантажити оригінал



Дивіться також:

За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: історія, імена, ідеї
Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення
Оголошення:
Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.