Войтович Л. Княжа доба на Русі (837–1492). Т. 1. Становлення імперії Русь (837–1054).

Войтович Л. Княжа доба на Русі (837–1492). Т. 1. Становлення імперії Русь (837–1054). Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2021. 590 с.

Монографія присвячена історії формування і становлення імперії Русь від появи Руського каганату і першої згадки про нього у Бертинських анналах до смерті Ярослава Мудрого. Використані дослідження автора за останнє десятиріччя, доповнені і перероблені. Особлива увага приділена складним і дискусійним проблемам, зокрема етногенезу, стпноалення держави і державних інституцій, норманській проблемі. Монографія приурочена до 70-річчя автора, тому у ній подана вступна стаття про автора і повна бібліографія його наукових публікацій, написані Іллею Паршиним. Праця розрахована на медієвістів і всіх, хто цікавиться давньою історією Русі.


Завантажити оригінал



Дивіться також:

За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: історія, імена, ідеї
Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на науковий семінар за участю Павла Артимишина "Зовнішня політика Республіки Білорусь у 2014–2024 роках в інформаційному просторі України"

8 жовтня о 14:00 у Львівському музеї історії релігії відбудеться науковий семінар та розмова з автором монографії Павлом Артимишиним, присвяченій зовнішній політиці Республіки Білорусь у 2014–2024 роках та її висвітленню в інформаційному просторі України.

В Жешові відбулася Міжнародна наукова конференція „Społeczeństwo Galicji na drodze ku nowoczesności (1772-1918)”

24-25 вересня 2026 р. в  Жешові відбулася Міжнародна наукова конференція  „Społeczeństwo Galicji na drodze ku nowoczesności (1772-1918)”  організована Інститутом історії Жешівського університету. У конференції, яка стала результатом проекту, підготовленого др. Агнешкою ​​Кавалєц у рамках програми „Wektory Nauki”, взяли участь понад сто дослідників історії Галичини з Польщі, України, Чехії та Словаччини. Учасники конференції дискутували про процеси модернізації в галузі освіти, науки, економіки, права, публічному просторі, суспільному та політичному житті Галичини.