Гупало Віра. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття ( за матеріалами археологічних досліджень)

Гупало Віра. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття (за матеріалами археологічних досліджень). Львів: Простір-М 2022. 704 с.

Монографію присвячено історії виникнення монастиря отців бернардинів у Дубні та функціюванню некрополя на території чернечого храму. Розглянуто обставини фундації монастиря, особливості розпланування ансамблю його будівель у просторовій організації міста, подано характеристику архітектури й оздоблення інтер’єрів споруд, відтворено діяльність чернечої спільноти. Головну увагу зосереджено на фунеральній культурі – на основі багаторічних археологічних розкопок відображено різні сторони поховального обряду, ритуальної атрибутики, особистих предметів християнського благочестя, вбрання. Встановлено біографічні та генеалогічні дані 176 осіб (світських і духовних), похованих у бернардинському костелі. Результати дослідження розкривають один з аспектів соціальної історії локального взаємопов’язаного чернечого та шляхетського середовищ, що відображено крізь призму релігійно-побутової культури.



Дивіться також:

За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: історія, імена, ідеї
Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення
Оголошення:
Новини:

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич  і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.

12 червня 2026 року в рамках святкування 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ім. АКАДЕМІКА ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА.

12 червня 2026 року в рамках святкування 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ім. АКАДЕМІКА ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА. Вітальне слово виголосив член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, директор Інституту Ігор СОЛЯР, а відтак нагородив співробітників дипломами та грамотами за їхні вагомі наукові досягнення, сумлінну працю та професіоналізм. Пленарне засідання конференції було присвячене осмисленню наукової спадщини визначних представників львівської академічної школи філологічної та історичної науки. Низку доповідей було присвячено видатним представникам львівської мовознавчої школи, пам’ятні ювілеї яких відзначаємо цьогоріч.