Гупало Віра. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття ( за матеріалами археологічних досліджень)

Гупало Віра. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття (за матеріалами археологічних досліджень). Львів: Простір-М 2022. 704 с.

Монографію присвячено історії виникнення монастиря отців бернардинів у Дубні та функціюванню некрополя на території чернечого храму. Розглянуто обставини фундації монастиря, особливості розпланування ансамблю його будівель у просторовій організації міста, подано характеристику архітектури й оздоблення інтер’єрів споруд, відтворено діяльність чернечої спільноти. Головну увагу зосереджено на фунеральній культурі – на основі багаторічних археологічних розкопок відображено різні сторони поховального обряду, ритуальної атрибутики, особистих предметів християнського благочестя, вбрання. Встановлено біографічні та генеалогічні дані 176 осіб (світських і духовних), похованих у бернардинському костелі. Результати дослідження розкривають один з аспектів соціальної історії локального взаємопов’язаного чернечого та шляхетського середовищ, що відображено крізь призму релігійно-побутової культури.



Дивіться також:

За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: історія, імена, ідеї
Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення
Оголошення:
Новини:

Відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву»

27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).