Монографію присвячено історії виникнення монастиря отців бернардинів у Дубні та функціюванню некрополя на території чернечого храму. Розглянуто обставини фундації монастиря, особливості розпланування ансамблю його будівель у просторовій організації міста, подано характеристику архітектури й оздоблення інтер’єрів споруд, відтворено діяльність чернечої спільноти. Головну увагу зосереджено на фунеральній культурі – на основі багаторічних археологічних розкопок відображено різні сторони поховального обряду, ритуальної атрибутики, особистих предметів християнського благочестя, вбрання. Встановлено біографічні та генеалогічні дані 176 осіб (світських і духовних), похованих у бернардинському костелі. Результати дослідження розкривають один з аспектів соціальної історії локального взаємопов’язаного чернечого та шляхетського середовищ, що відображено крізь призму релігійно-побутової культури.
Гупало Віра. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття ( за матеріалами археологічних досліджень)
Гупало Віра. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття (за матеріалами археологічних досліджень). Львів: Простір-М 2022. 704 с.
Дивіться також:
Оголошення:
Новини:
З родоводу Сидоровичів і Крип'якевичів
13 листопада 2025 р. в Актовій залі Львівської політехніки презентовано книгу "Савина Сидорович (1895-1972): аристократичні переплетення" (Львів, 2025), на якій були присутні науковці Інституту, зокрема доктори історичних наук Микола Литвин, Андрій Сова. Науковий редактор видання доктор історичних наук Роман яців розповів про життя та науково-мистецьку спадщину Савини Сидорович - сестри дружини Івана Крип`якевича. Зі спогадами про відому дослідницю народного мистецтва поділилися представники - Леся Крип`якевича і Надія Мудра. Історичний контекст діяльності Савини Сидорович проаналізував Микола Литвин, зауваживши її активність у стрілецько-сокільському рухові, відродженні українського шкільництва на Волині у роки Першої світової війни, а також педагогічну працю у Васильянській гімназії у Львові, збереження та упорядкування збірок архіву НТШ у Львівському музеї етнографії, де у повоєнний час також працював Іван Крип`якевич.
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності»
12 листопада 2025 р. під егідою Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ відбулася Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності», яку організовано за підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації» (реєстраційний номер: 2023.03/0207)