Монографію присвячено історії виникнення монастиря отців бернардинів у Дубні та функціюванню некрополя на території чернечого храму. Розглянуто обставини фундації монастиря, особливості розпланування ансамблю його будівель у просторовій організації міста, подано характеристику архітектури й оздоблення інтер’єрів споруд, відтворено діяльність чернечої спільноти. Головну увагу зосереджено на фунеральній культурі – на основі багаторічних археологічних розкопок відображено різні сторони поховального обряду, ритуальної атрибутики, особистих предметів християнського благочестя, вбрання. Встановлено біографічні та генеалогічні дані 176 осіб (світських і духовних), похованих у бернардинському костелі. Результати дослідження розкривають один з аспектів соціальної історії локального взаємопов’язаного чернечого та шляхетського середовищ, що відображено крізь призму релігійно-побутової культури.
Гупало Віра. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття ( за матеріалами археологічних досліджень)
Дивіться також:
14 жовтня 2026 р. у Львові відбудеться наукова конференція «Національний спротив в Україні: історичні традиції, сучасний досвід та міжнародна підтримка».
Учасники конференції отримають сертифікат учасника, зможуть безкоштовно надрукувати статті у фахових виданнях Інституту за умови належного їх оформлення згідно вимог розміщених на сайті видання.
Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині
Упродовж 3–28 серпня 2026 року завідувач відділу історії середніх віків, кандидат історичних наук Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині, присвячене реалізації дослідницького проєкту «Зображення Русі в німецькій космографії та картографії XV–XVII ст.: між картою та текстом». Під час стажування дослідник опрацював багаті бібліотечні фонди Баварії, зокрема Бібліотеки Лейбніц-інституту досліджень Східної та Південно-Східної Європи в Регенсбурзі та Баварської державної бібліотеки в Мюнхені. Основну увагу було приділено рукописним і друкованим космографіям XV–XVII ст., ранньомодерним картам, атласам і текстам німецьких авторів, у яких відображено образ Русі. Також у Регенсбурзі Ілля Паршин виступив із науковою доповіддю, представивши проміжні результати дослідження. Стажування дало змогу суттєво розширити джерельну базу проєкту, опрацювати рідкісні видання та картографічні матеріали, а також налагодити нові професійні контакти.