Монографію присвячено історії виникнення монастиря отців бернардинів у Дубні та функціюванню некрополя на території чернечого храму. Розглянуто обставини фундації монастиря, особливості розпланування ансамблю його будівель у просторовій організації міста, подано характеристику архітектури й оздоблення інтер’єрів споруд, відтворено діяльність чернечої спільноти. Головну увагу зосереджено на фунеральній культурі – на основі багаторічних археологічних розкопок відображено різні сторони поховального обряду, ритуальної атрибутики, особистих предметів християнського благочестя, вбрання. Встановлено біографічні та генеалогічні дані 176 осіб (світських і духовних), похованих у бернардинському костелі. Результати дослідження розкривають один з аспектів соціальної історії локального взаємопов’язаного чернечого та шляхетського середовищ, що відображено крізь призму релігійно-побутової культури.
Гупало Віра. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття ( за матеріалами археологічних досліджень)
Гупало Віра. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття (за матеріалами археологічних досліджень). Львів: Простір-М 2022. 704 с.
Дивіться також:
Оголошення:
Новини:
Запрошуємо на науковий семінар за участю Павла Артимишина "Зовнішня політика Республіки Білорусь у 2014–2024 роках в інформаційному просторі України"
8 жовтня о 14:00 у Львівському музеї історії релігії відбудеться науковий семінар та розмова з автором монографії Павлом Артимишиним, присвяченій зовнішній політиці Республіки Білорусь у 2014–2024 роках та її висвітленню в інформаційному просторі України.
В Жешові відбулася Міжнародна наукова конференція „Społeczeństwo Galicji na drodze ku nowoczesności (1772-1918)”
24-25 вересня 2026 р. в Жешові відбулася Міжнародна наукова конференція „Społeczeństwo Galicji na drodze ku nowoczesności (1772-1918)” організована Інститутом історії Жешівського університету. У конференції, яка стала результатом проекту, підготовленого др. Агнешкою Кавалєц у рамках програми „Wektory Nauki”, взяли участь понад сто дослідників історії Галичини з Польщі, України, Чехії та Словаччини. Учасники конференції дискутували про процеси модернізації в галузі освіти, науки, економіки, права, публічному просторі, суспільному та політичному житті Галичини.
