Монографію присвячено історії виникнення монастиря отців бернардинів у Дубні та функціюванню некрополя на території чернечого храму. Розглянуто обставини фундації монастиря, особливості розпланування ансамблю його будівель у просторовій організації міста, подано характеристику архітектури й оздоблення інтер’єрів споруд, відтворено діяльність чернечої спільноти. Головну увагу зосереджено на фунеральній культурі – на основі багаторічних археологічних розкопок відображено різні сторони поховального обряду, ритуальної атрибутики, особистих предметів християнського благочестя, вбрання. Встановлено біографічні та генеалогічні дані 176 осіб (світських і духовних), похованих у бернардинському костелі. Результати дослідження розкривають один з аспектів соціальної історії локального взаємопов’язаного чернечого та шляхетського середовищ, що відображено крізь призму релігійно-побутової культури.
Гупало Віра. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття ( за матеріалами археологічних досліджень)
Гупало Віра. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття (за матеріалами археологічних досліджень). Львів: Простір-М 2022. 704 с.
Дивіться також:
Оголошення:
Новини:
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»
14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).
Утворення разової ради в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 25 листопада 2025 р. (Протокол № 10), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 56 від 25.11.2025 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія.