Монографію присвячено історії виникнення монастиря отців бернардинів у Дубні та функціюванню некрополя на території чернечого храму. Розглянуто обставини фундації монастиря, особливості розпланування ансамблю його будівель у просторовій організації міста, подано характеристику архітектури й оздоблення інтер’єрів споруд, відтворено діяльність чернечої спільноти. Головну увагу зосереджено на фунеральній культурі – на основі багаторічних археологічних розкопок відображено різні сторони поховального обряду, ритуальної атрибутики, особистих предметів християнського благочестя, вбрання. Встановлено біографічні та генеалогічні дані 176 осіб (світських і духовних), похованих у бернардинському костелі. Результати дослідження розкривають один з аспектів соціальної історії локального взаємопов’язаного чернечого та шляхетського середовищ, що відображено крізь призму релігійно-побутової культури.
Гупало Віра. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття ( за матеріалами археологічних досліджень)
Дивіться також:
Інформаційні ресурси сучасних історичних досліджень: досвід колег
21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»
23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.
Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.