Франкіяна Василя Щурата: листи, статті, спогади

Франкіяна Василя Щурата: листи, статті, спогади / Упорядкування, передмова, коментарі та покажчики Лариси Козак; науковий редактор Ярослава Мельник; Львівський національний університет ім. І. Франка, Інститут франкознавства; Український вільний університет; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Львів, 2013. – 212 с. + вкл.

У збірнику вміщено всю франкіяну Василя Щурата, зокрема листи, наукові розвідки та мемуаристику, що дає змогу простежити розвиток франкознавчої думки на прикладі одного автора, побачити один із способів інтерпретації феномена письменника. Франкознавчий доробок В. Щурата ілюструє складні і неоднозначні взаємини двох митців, життєві і творчі колізії, є цінним матеріялом для джерелознавства та літературознавства назагал.

У виданні дотримано деяких ортографічних норм «Українського правопису. Проєкту найновішої редакції» Інституту української мови НАН України, 1999 р.

Переглянути онлайн публікацію видання

Завантажити ілюстрації

Дивіться також:

Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали

Фразеологія пам’яток української мови XVI–XVII століть: семантика, структура, стиль

Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

З родоводу Сидоровичів і Крип'якевичів

13 листопада 2025 р. в Актовій залі Львівської політехніки презентовано книгу "Савина Сидорович (1895-1972): аристократичні переплетення" (Львів, 2025), на якій були присутні науковці Інституту, зокрема доктори історичних наук Микола Литвин, Андрій Сова. Науковий редактор видання доктор історичних наук Роман яців розповів про життя та науково-мистецьку спадщину Савини Сидорович - сестри дружини Івана Крип`якевича. Зі спогадами про відому дослідницю народного мистецтва поділилися представники - Леся Крип`якевича і Надія Мудра. Історичний контекст діяльності Савини Сидорович проаналізував Микола Литвин, зауваживши її активність у стрілецько-сокільському рухові, відродженні українського шкільництва на Волині у роки Першої світової війни, а також педагогічну працю у Васильянській гімназії у Львові, збереження та упорядкування збірок архіву НТШ у Львівському музеї етнографії, де у повоєнний час також працював Іван Крип`якевич.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності»

12 листопада 2025 р. під егідою Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ відбулася Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності», яку організовано за підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації» (реєстраційний номер: 2023.03/0207)