Холоднеча: роман. Старі майстри: комедія

Бернгард Т. Холоднеча: роман. Старі майстри: комедія / переклад з німецької Ігоря Андрущенка, Тимофія Гавриліва; передмова та коментарі Тимофія Гавриліва; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Харків: Фоліо, 2013. – 472 с. – (Бібліотека світової літератури).

Поліція вилучала його книжки, міністри оголошували його душевнохворим, критики пророкували його творам швидке забуття... Томас Бернгард (1931–1989) – enfant terrible австрійського суспільства другої половини XX століття, «голос правди», «мізантроп», «альпійський Беккет». 

«Холоднеча» (1963), перший роман, відразу приніс письменникові визнання. Це багатопланова розповідь про людські страждання, про достоїнство особистості, про тяжке існування людини у просторі, де панує холод самотності та відчуженості. 

Прозова комедія «Старі майстри» (1985) «розважає» читача дошкульною критикою держави, її інституцій, а також доскіпливим перечитуванням канону, на якому побудовано західну культурно-освітню традицію. 

Мова Бернгарда близька до музикальних структур, а твори читаються на одному подиху, ще нікого не залишивши байдужим.

Томас Бернгард – найрезонансніший австрійський письменник другої половини XX ст. Його вірші, оповідання, романи, п’єси змальовують ситуацію людини в посттоталітарному просторі, де панує холод самотності та відчуженості, брехні і пристосуванства. Бернгард – нищівний критик «австрійської душі», одвічних людських вад. Властива письменникові іронія пом’якшує трагедійний потенціал письма, додаючи йому комізму. Попри спроби «приватизувати» й «одомашнити», письменник перебуває понад політичними партіями, що сегментують суспільство, а своє художнє завдання вбачає у порятунку людини в обставинах, що роблять її безпорадною і жалюгідною. 

Окремим виданням твори Т. Бернгарда український читач отримав наприкінці 90-х років XX ст. Тоді побачила світ дилогія – «Старі майстри. Комедія» і «Єлизавета II. Катма комедії». 2002 року івано-франківське видавництво «Лілея-НВ» видало ще одну книжку письменника, до якої ввійшли хрестоматійна драма «Іммануїл Кант» та три короткі п’єси, відомі як «драмолетки про Кляуса Пайманна»: «Кляус Пайманн покидає Бохум і вирушає на посаду директора Бурґтеатру у Відень», «Кляус Пайманн купує штани, і ми йдемо їсти» та «Кляус Пайманн і Герман Байль на Зульцвізе», де прототипами персонажів стали інтендант найважливішої австрійської сцени – колишнього цісарсько-королівського двірського, а тепер міського музично-драматичного Бурґтеатру Кляус Пайманн, режисер цього ж театру Герман Байль і сам письменник. Нарешті, 2008 р. у львівському видавництві «ВНТЛ-Класика» третім томом серії «Австрійська п’єса XIX–XX ст.» побачила світ «Площа героїв», найскандальніша, найбезкомпромісніша п’єса Бернгарда. 

Нове видання в серії «Бібліотека світової літератури» пропонує увазі читача неперевершену комедію «Старі майстри» і славетний дебютний роман письменника «Холоднеча», що в українському перекладі публікується вперше.



Дивіться також:

Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали
Фразеологія пам’яток української мови XVI–XVII століть: семантика, структура, стиль
Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах
Оголошення:
Новини:

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич  і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.

12 червня 2026 року в рамках святкування 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ім. АКАДЕМІКА ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА.

12 червня 2026 року в рамках святкування 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ім. АКАДЕМІКА ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА. Вітальне слово виголосив член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, директор Інституту Ігор СОЛЯР, а відтак нагородив співробітників дипломами та грамотами за їхні вагомі наукові досягнення, сумлінну працю та професіоналізм. Пленарне засідання конференції було присвячене осмисленню наукової спадщини визначних представників львівської академічної школи філологічної та історичної науки. Низку доповідей було присвячено видатним представникам львівської мовознавчої школи, пам’ятні ювілеї яких відзначаємо цьогоріч.