Сааді. Бустан: поема

Сааді Ширазі. Бустан: поема / Переклав Микола Ільницький; Наукова підготовка тексту, передмова, примітки та коментарі Романа Гамади. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2016. - 528 с. - (Серія "Скарби Сходу").

Абу Мохаммед Мушріф-ад-дін Мусліх ібн Абдаллах ібн Мушріф Сааді Ширазі
БУСТАН
Переклав Микола Ільницький
Наукова підготовка тексту, передмова, примітки та коментарі Романа Гамади

«Бустан» («Плодовий сад», 1257) — видатний твір перського поета Сааді Ширазі (1210–1291). Написаний у формі віршованої поеми-маснаві, він визнаний найпоетичнішим твором серед усієї суфійської літератури. Неперевершений майстер поетичної техніки, Сааді притчами, приповістками та історіями пропагує цілком житейський, практичний суфізм. 
Описуючи любов, Сааді показує її обмеженість, оскільки предметом кохання є лише людина, «яка сотворена, як ти, з води і глини». Істинна ж любов, «духовна любов», за словами поета, може бути лише до Бога. Вона водночас і окриляє, і завдає страждань. У ній закохані зрікаються себе, стаючи схожими на метеликів, які згоряють в полум’ї свічки. «Для них важливе почуття духовне й відречення від цього світу повне», — наголошує Сааді. 
Переклад «Бустану» здійснено за найновішим критичним виданням відомого іранського вченого Ґулям-Хусейна Юсуфі.



Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України
Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )
“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну
Оголошення:
Новини:

Гостьова лекція Ольги Заневич для студентів філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка

5 жовтня 2026 року старший науковий співробітник відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.ф.н. Ольга ЗАНЕВИЧ на запрошення завідувача катедри української мови ім. Івана Ковалика Львівського національного університету ім. Івана Франка, к.ф.н. Уляни Добосевич прочитала гостьову лекцію «Джерела української мови XVII ст.: манускрипти, збережені у Франції» для студентів другого курсу ОП «Українська мова та література». Такі зустрічі вже стали доброю традицією у вивченні історії української літературної мови.

Михайло Грушевський та його Мала Батьківщина - Холмщина протягом століть

29 вересня 2026 р. у Холмі відбулася Міжнародна наукова конференція "Михайло Грушевський та його Мала Батьківщина - Холмщина протягом століть" (з нагоди 160-річчя народження Михайла Грушевського), співорганізатором якої став Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.