Сааді. Бустан: поема

Сааді Ширазі. Бустан: поема / Переклав Микола Ільницький; Наукова підготовка тексту, передмова, примітки та коментарі Романа Гамади. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2016. - 528 с. - (Серія "Скарби Сходу").

Абу Мохаммед Мушріф-ад-дін Мусліх ібн Абдаллах ібн Мушріф Сааді Ширазі
БУСТАН
Переклав Микола Ільницький
Наукова підготовка тексту, передмова, примітки та коментарі Романа Гамади

«Бустан» («Плодовий сад», 1257) — видатний твір перського поета Сааді Ширазі (1210–1291). Написаний у формі віршованої поеми-маснаві, він визнаний найпоетичнішим твором серед усієї суфійської літератури. Неперевершений майстер поетичної техніки, Сааді притчами, приповістками та історіями пропагує цілком житейський, практичний суфізм. 
Описуючи любов, Сааді показує її обмеженість, оскільки предметом кохання є лише людина, «яка сотворена, як ти, з води і глини». Істинна ж любов, «духовна любов», за словами поета, може бути лише до Бога. Вона водночас і окриляє, і завдає страждань. У ній закохані зрікаються себе, стаючи схожими на метеликів, які згоряють в полум’ї свічки. «Для них важливе почуття духовне й відречення від цього світу повне», — наголошує Сааді. 
Переклад «Бустану» здійснено за найновішим критичним виданням відомого іранського вченого Ґулям-Хусейна Юсуфі.



Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України
Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )
“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну
Оголошення:
Новини:

Симон Петлюра і боротьба за українську державність: історія, пам'ять, сьогодення

21–23 травня 2026 р. у Києві відбулася міжнародна наукова конференція «Симон Петлюра і боротьба за українську державність: історія, пам'ять, сьогодення». З доповіддю на пленарному засіданні виступив й завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Литвин

Відбувся круглий стіл, присвячений 75-й річниці від дня народження Леонтія Войтовича

18 травня 2026 року у Музеї історії Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся круглий стіл, присвячений 75-й річниці від дня народження доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії середніх віків та візантиністики, старшого наукового співробітника відділу історії середніх віків, знаного українського медієвіста та генеалога Леонтія Войтовича (1951–2023). Проведення круглого столу ініціювала кафедра історії середніх віків та візантиністики Львівського національного університету імені Івана Франка спільно з відділом історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.