Наукові відділи Інституту
Сьогоднішній відділ археології має давні наукові традиції. Він пройшов кілька трансформацій і реорганізацій, підпорядковуючись кільком академічним структурам, але в основі своїй завжди залишався провідним науковим осередком археологічних досліджень заходу України
Головний напрям діяльності – комплексне інтердисциплінарне дослідження української середньовічної та ранньомодерної (до кінця XVIII ст.) культури, вивчення ролі культурної спадщини в процесах формування етнічної, політичної та національної ідентичності українців.
Сьогодні відділ є провідним академічним осередком студій над суспільно-політичним життям та національно-культурним відродженням українців у складі Австро-Угорської імперії наприкінці XVIII – на початку XX століття.
Головними напрямами досліджень відділу є суспільно-політичне та національно-культурне життя в Україні у контексті взаємин з народами Центрально-Східної Європи ХХ століття, переосмислення національної історії з урахуванням сучасних наукових підходів і методик.
Науковці відділу української мови працюють у двох напрямах: історична лексикографія (укладання фундаментального «Словника української мови ХVІ – першої половини ХVІІ століть») та діалектологія (дослідження говорів південно-західного наріччя, укладання «Словника гуцульського говору»).
Тематика наукових студій, над якими зараз триває робота, доволі широка: теорія та історія лексикографії, лексикологія української мови ХVІ–ХVІІІ ст., опрацювання й публікація писемних пам’яток української мови, фразеологія українських пам’яток XVI–XVII ст., теоретична граматика, комбінаторна лінгвістика, історична граматика, діалектна лексикографія, семасіологія, етнолінгвістичні дослідження, діалектний словотвір, текстологія.
Тематика наукових студій, над якими зараз триває робота, доволі широка: теорія та історія лексикографії, лексикологія української мови ХVІ–ХVІІІ ст., опрацювання й публікація писемних пам’яток української мови, фразеологія українських пам’яток XVI–XVII ст., теоретична граматика, комбінаторна лінгвістика, історична граматика, діалектна лексикографія, семасіологія, етнолінгвістичні дослідження, діалектний словотвір, текстологія.
Відділ досліджує широке коло історико-літературних та теоретичних проблем, серед яких поетика тексту, інтертекстуальні зв’язки, творення ідентичності, колективна пам’ять і культурна травма, міметична природа художнього тексту, авторський ідіостиль. Співробітники відділу беруть активну участь у сучасному літературному процесі як автори та літературні критики, а також проводять наукові семінари, круглі столи та зустрічі зі знаковими постатями в сучасній гуманітаристиці.
Основні напрямки наукової діяльності: Українські та польські національні рухи в контексті загальноєвропейського суспільно-політичного розвитку (ХІХ – поч. ХХ ст.). Українсько-польські стосунки в період політичних та ідеологічних конфронтацій (перша половина ХХ ст.); проблема подолання історичних стереотипів і формування нової якості польсько-української співпраці.
Оголошення:
Новини:
Міжнародна наукова конференція «Українське національно-демократичне об’єднання: державницька ідеологія, консолідаційний потенціал» (1925–1939) (до 100-річчя утворення) (програма)
Вельмишановні колеги! До Вашої уваги - представляємо програму Міжнародної наукової конференції «Українське національно-демократичне об’єднання: державницька ідеологія, консолідаційний потенціал» (1925–1939) (до 100-річчя утворення) (25-26 вересня 2025 р., Львів).
Долаючи травми війн та міжнаціональних протистоянь
18-19 вересня 2025 р. у Яремчі відбулися чергові Українсько-польські зустрічі, в яких взяли участь провідні історики, політологи, дипломати, громадські діячі, представники органів влади України, Польщі та Чехії. На засіданнях обговорено українсько-польські відносини в історичній ретроспективі; особливу увагу приділено актуалізації формування нових регіональних союзів у Центральній Європі. Завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України Микола Литвин презентував серійний трьохтомник "Українські маркери історії Польщі", який подаровано бібліотекам Варшавського і Карпатського університетів. На заході оголошено про організацію видавничим домом "Гельветика" і Карпатським університетом щорічних всеукраїнських конкурсів кращих наукових видань і журналів у галузі соціогуманітаристики. Учасники заходу 20 вересня продовжили дискусії під час сходження на гору Говерла.
Видання: