Наукові відділи Інституту

Сьогоднішній відділ археології має давні наукові традиції. Він пройшов кілька трансформацій і реорганізацій, підпорядковуючись кільком академічним структурам, але в основі своїй завжди залишався провідним науковим осередком археологічних досліджень заходу України
Головний напрям діяльності – комплексне інтердисциплінарне дослідження української середньовічної та ранньомодерної (до кінця XVIII ст.) культури, вивчення ролі культурної спадщини в процесах формування етнічної, політичної та національної ідентичності українців.
Сьогодні відділ є провідним академічним осередком студій над суспільно-політичним життям та національно-культурним відродженням українців у складі Австро-Угорської імперії наприкінці XVIII – на початку XX століття.
Головними напрямами досліджень відділу є суспільно-політичне та національно-культурне життя в Україні у контексті взаємин з народами Центрально-Східної Європи ХХ століття, переосмислення національної історії з урахуванням сучасних наукових підходів і методик.
Науковці відділу української мови працюють у двох напрямах: історична лексикографія (укладання фундаментального «Словника української мови ХVІ – першої половини ХVІІ століть») та діалектологія (дослідження говорів південно-західного наріччя, укладання «Словника гуцульського говору»).
Тематика наукових студій, над якими зараз триває робота, доволі широка: теорія та історія лексикографії, лексикологія української мови ХVІ–ХVІІІ ст., опрацювання й публікація писемних пам’яток української мови, фразеологія українських пам’яток XVI–XVII ст., теоретична граматика, комбінаторна лінгвістика, історична граматика, діалектна лексикографія, семасіологія, етнолінгвістичні дослідження, діалектний словотвір, текстологія.
Відділ досліджує широке коло історико-літературних та теоретичних проблем, серед яких поетика тексту, інтертекстуальні зв’язки, творення ідентичності, колективна пам’ять і культурна травма, міметична природа художнього тексту, авторський ідіостиль. Співробітники відділу беруть активну участь у сучасному літературному процесі як автори та літературні критики, а також проводять наукові семінари, круглі столи та зустрічі зі знаковими постатями в сучасній гуманітаристиці.
Основні напрямки наукової діяльності: Українські та польські національні рухи в контексті загальноєвропейського суспільно-політичного розвитку (ХІХ – поч. ХХ ст.). Українсько-польські стосунки в період політичних та ідеологічних конфронтацій (перша половина ХХ ст.); проблема подолання історичних стереотипів і формування нової якості польсько-української співпраці.
Оголошення:
Новини:

Науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи"

5 лютого 2026 р. в Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України започатковано науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи", який модерував завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин", доктор історичних наук Микола Литвин.  Співдоповідачі доктор історичних наук Богдан Левик (НУ "Львівська Політехніка") і доктор історії Петро Олеховський (Сілезький університет у Катовіцах) проаналізували особливості українсько-польсько-єврейських відносин у добу тоталітаризму (1939 - 1953), вказавши на вплив німецько-нацистського та радянсько-російського чинників. У роботі семінару, зокрема дискусії, взяли участь директор Інституту, доктор історичних наук Ігор Соляр, заступниця директора, доктор філологічних наук Тетяна Ястремська, а також науковці, кандидати історичних наук- Олег Піх, Любомир Хахула, Данило Кравець, Юлія Шелеп, кандидат філологічних наук Ольга Кровицька та ін. У наступних засіданнях буде обговорено сучасну історичну політику України й Польщі, українсько-польські відносини у модерну добу та ін.
Видання:

Державна політика подолання конфліктів історичної пам’яті у процесі консолідації української політичної нації в умовах російсько-української війни