Яна Яковишина, Оксана Куценяк. Трипільська антропоморфна пластика у фондах Львівського історичного музею

Яна Яковишина, Оксана Куценяк. Трипільська антропоморфна пластика у фондах Львівського історичного музею. Львів, 2021. 165 c.

У каталозі представлено колекцію трипільської антропоморфної пластики з фондів Львівського історичного музею. Збірка налічує 205 статуеток, які походять з 14 пам’яток Івано-Франківської (Незвисько, Городниця, Комарів), Тернопільської (Заліщики, Більче-Золоте Вертеба, Ланівці, Зозулинці, Семенів-Зеленче, Лисичники, Кошилівці), Черкаської (Кочержинці, Сушківка, Пекарі) та Чернівецької областей (Ленківці). Теракоти згруповані за пам’ятками, на яких вони були знайдені. Подано інвентарний номер, зображення та опис кожного предмета. Опубліковані матеріали супроводжуються посиланнями на літературу.


Завантажити оригінал



Дивіться також:

За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: історія, імена, ідеї
Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення
Оголошення:
Новини:

Співпраця із НТШ

6 грудня 2025 року у Львові відбулися загальні звітні збори Наукового товариства імені Шевченка в Україні, в яких взяли участь науковці Інституту - доктори історичних наук Ігор Соляр, Микола Литвин, Ірина Орлевич, доктор  філологічних наук Ганна Дидик-Меуш, кандидат історичних наук Наталія Колб та ін. І. Соляр виступив з доповіддю про політику УНДО в міжвоєнний Польщі. Йому також вручено диплом дійсного члена НТШ. М. Литвин взяв участь в обговоренні доповідей, зазначивши необхідність подальших міждисциплінарних досліджень.

Уроки українсько-польських відносин: радіо діалог М. Посівнича та М. Литвина

25 листопада 2025 р. на Львівській радіостанції "Незалежність" записано розмову наших колег, істориків Миколи посівнича та Миколи Литвина, яка була присвячена історичним викликам українсько-польським відносин новітньої доби. У передачі акцентовано увагу не лише на періоди протистояння (1918-1920, 1923-1939,1943-1947), але й співправпраці (1920, 2022-2026 рр.). Особливу увагу звернено на міждержавний діалог під час повномасштабної агресії Росії проти України. Відзначено необхідність відродження спільної Українсько-польської історичної комісії НАН України і Польської академії наук.