Ястремська Тетяна Олександрівна
1997 року закінчила філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка.
В Інституті від 1997 року: аспірант (1997–2001), молодший науковий (2001–2003), науковий (2003–2009), старший науковий співробітник відділу української мови (2009–2018), заступник директора з наукової роботи (від 2018).
2002 року в Інституті української мови НАН України захистила кандидатську дисертацію «Структурно-семантична організація та географічна диференціація пастушої лексики гуцульського говору» (науковий керівник – професор, доктор філологічних наук Павло Гриценко).
2021 року в Інституті української мови НАН України захистила докторську дисертацію «Лексико-семантичне моделювання українського діалектного простору» (науковий консультант – професор, доктор філологічних наук Павло Гриценко).
2015 року присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника.
Член редколегії наукових збірників «Діалектологічні студії», «Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність».
Голова редколегії видавничої серії «Діалектологічна скриня».
Від 2000 року – член оргкомітету Міжнародного наукового семінару «Актуальні проблеми діалектології».
Авторка понад 120 наукових публікацій. Учасниця діалектологічних експедицій на Гуцульщину, Бойківщину, Наддністрянщину.
Наукові зацікавлення: діалектологія, лексикографія, лексикологія, семасіологія, словотвір, мотивація.
Стипендії
2003–2004 роках – стипендіат Президії НАН України для молодих науковців.
Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=FN53GoEAAAAJ
scopus: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57987472000
Web of Science: https://www.webofscience.com/wos/author/record/38681198
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9619-7730
Е-mail: tetyana.yastremska@gmail.com
Основні наукові праці
Монографії, колективні монографії
Ястремська, Т. (2024). Мова міста як симбіоз діалекту та літературного стандарту. В Т. Ястремська, Д.К. Рембішевська (ред.), Діалекти в умовах сучасних викликів / gwary wobec wyzwań współczesności. Львів–Варшава, 235–264. (Серія «Діалектологічні студії / Studia gwarowe», т. 2(15)). https://doi.org/10.33402/DSSG.2024-235-264
Ястремська, Т. (2023). Концепт у моделі картини світу: повнота джерельної репрезентації. В Т. Ястремська, Д.К. Рембішевська (ред.), Ad fontes. Джерела діалектологічних студій. Львів–Варшава, 33–63 (Серія Діалектологічні студії, т. 1(14)). https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/dial-studiji/dzherela-dialektolohichnykh-studiy/?id=1058
Ястремська, Т. (2023). Моделювання та діалектна картина світу В Г. Дидик-Меуш (ред.), Мовознавча комісія НТШ. З історії людей та ідей. Львів–Варшава–Альберта, 761–782.
Ястремська, Т. (2008). Традиційне гуцульське пастухування. Львів. 424 с. (Серія «Діалектологічна скриня»). https://www.inst-ukr.lviv.ua/download.php?downloadid=767
Ястремська, Т. (2021). Моделювання українського діалектного простору: концепти ВЕРХ / НИЗ. Львів. 804 с. (Серія «Діалектологічна скриня»). https://www.inst-ukr.lviv.ua/download.php?downloadid=695
Ястремська, Т. (2019). Говірки української мови обабіч кордону. В І. Патер (відп. ред.), Польсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення. Львів, 51–91. https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/books/book/?newsid=1011
Словники
Хобзей, Н., Сімович, О., Ястремська, Т., Дидик-Меуш, Г. (2019). Лексикон львівський: поважно і на жарт. 4 вид., доп. Львів: Видавництво Старого Лева. (Серія «Діалектологічна скриня»)
Гнатишак, Ю., Сімович, О, Хобзей, Н., Ястремська, Т. (2017). Слова з Болехова. Львів. 635 с. (Серія «Діалектологічна скриня»)
Хобзей, Н., Ястремська, Т., Сімович, О., Дидик-Меуш, Г. (2013). Гуцульські світи. Лексикон. Львів. 667 с. (Серія «Діалектологічна скриня»)
Вибрані статті
Ястремська, Т. (2024). Мова міста: текст і словник. Rozprawy Komisji Językowej ŁTN, LXXII, 295–311. https://doi.org/10.26485/RKJ/2023/72/16
Ястремська, Т. (2024). Діалекти української мови: історія – культура – ідентичність. Вісник НТШ, 70, 29–38. http://ntsh.org/sites/default/files/visnyk_70_site1.pdf
Ястремська, Т. (2023). Мікрокосм і макрокосм: людина в діалектній картині світу українців (концепти ВЕРХ / НИЗ). Studia Slavica. Academiae Scientiarum Hungaricae, 68, 493–511. https://doi.org/10.1556/060.2023.00091
Ястремська, Т. (2023). Верх і низ у світосприйнятті діалектоносіїв. Rozprawy Komisji Językowej ŁTN, LXXI, 179–197. https://doi.org/10.26485/RKJ/2023/71/12
Ястремська, Т. (2023). Лексико-семантичне моделювання: переваги та перспективи. Gwary Dziś, 16, 63–79. https://doi.org/10.14746/gd.2023.16.6
Ястремська, Т. (2023). Словотвірне моделювання діалектних одиниць: проєкція на семантику. Język w regionie, region w języku, 5,73–92.
Ястремська, Т. (2022). Семантичний простір концептів верх / низ у говорах української мови (на прикладі семантичного поля «Рельєф»). Slavia. časopis pro slovanskou filologii, 91(1), 38–63. https://kramerius.lib.cas.cz/view/uuid:c7f6d6da-3a71-4064-b9b1-3d720d3d559c?article=uuid:10babd74-3f33-4957-88ea-c904b7bcb439
Ястремська, Т. (2022). Діалектна картина світу: інтерпретація міри і ступеня. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, 1(31). https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.31.19
Ястремська, Т. (2021). Семантична опозиція «верх / низ» у діалектній картині світу українців. Slavia Orientalis, lxx(1), 187–211. https://doi.org/10.24425/slo.2021.137008
Ястремська, Т. (2021). Концепт НИЗ: семантика базових слів. Gwary Dziś, 14, 113–137 https://doi.org/10.14746/gd.2021.14.11
Ястремська, Т. (2020). Картина світу і концепт: проблема (пере)осмислення. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 33, 394–410. https://doi.org/10.33402/ukr.2020-33-394-410
Ястремська, Т. (2020). Формальна і семантична структури дериватів в говорах української мови: проблема кореляції. Studia Slavica. Academiae Scientiarum Hungaricae, 65(1), 209–230 https://doi.org/10.1556/060.2020.00017
Ястремська, Т. (2020). Наддністрянський говір. Енциклопедія Сучасної України. https://esu.com.ua/article-70758
Ястремська, Т. (2019). Концепт «верх»: лексико-семантична інтерпретація в діалектному просторі. Діалектологічні студії. 12: Діалект і пам’ятка, 163–239. https://www.inst-ukr.lviv.ua/download.php?downloadid=588
Yastremska, T. (2018). «Dialectological studies»: history of the creation, subjects, structure. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 31, 300–304. https://doi.org/10.33402/ukr.2018-31-300-304
Yastremska, T. (2015). The lexeme верх: its phonetic and semantic features, and derivative resources in south-western dialects of Ukrainian. LingVaria, X, 1(19), 221–239. https://doi.org/10.12797/LV.10.2015.19.15
Ястремська, Т. (2011). Діалектний простір Галичини: говірки української мови. В Я. Ісаєвич, М. Мозер, Н. Хобзей (відп. ред.), Українська мова в Галичині: історичний вимір, 55–106. https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=227Уроки Форуму видавців у Львові: від презентацій книг до дискусій про українсько-польське протистояння у Другій світовій війні
Андрій Сова розпочав дослідження архівної спадщини Івана Боберського у Словенії
Упродовж 21 серпня – 3 вересня 2026 року доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, професор кафедри гуманітарних дисциплін та олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського Андрій Сова разом з кандидатом географічних наук, доцентом кафедри туризму, в. о. начальника відділу міжнародних зв’язків цього ж університету Павлом Кучером були залучені до міжнародного дослідження архівної спадщини Івана Боберського у Словенії. Перший етап проєкту Міністерства закордонних справ України «Історичні резиденції 2.0: Український фактор в історії славетних перемог», реалізований у Національній та університетській бібліотеці Словенії (NUK) у Любляні. Зусилля спрямовані на виявлення, дослідження та введення до наукового обігу архівних матеріалів, що висвітлюють український фактор у ключових подіях європейської та світової історії, а також на посилення міжнародної присутності української історичної науки.
